Лягін Роман Вікторович

Народився в Донецьку. Згідно з інформацією у одній з соціальних мереж навчався спочатку у школі № 135, а згодом у школі № 120.

У 2002 закінчив історичний факультет Донецького національного університету. У 2005 Лягін був ініціатором створення громадської організації «Ми», що займала жорстку позицію до президента України Віктора Ющенка, однак наприкінці того ж року його було виключено з організації. У 2006 очолював віртуальну організацію «Політер». Входив до лав Партії регіонів.

У лютому 2006 Лягін змінив ім'я та прізвище, ставши Олександром Вікторовичем Лук'яченком, задля того, аби на виборах Донецького міського голови зіпсувати показники голосування чинному меру Олександру Лук'янченку[2]. Заявив, що має на руках свідоцтво про це з ЗАГСу, втім, вже готовий паспорт з новими даними йому так і не видали.

У березні 2007 Лягін запропонував перейменувати Партію регіонів у «Партію південно-східних регіонів». При цьому він відкрито закликав до приєднання східних регіонів до Росії та знищення України[3]. Наступного року він оголосив, що має намір балотуватися на пост мера Києва та планує зруйнувати Хрещатик після свого обрання[4].

На виборах до Верховної Ради України 2012 балотувався по 44-му мажоритарному виборчому округу Донецька як самовисуванець. За підсумками голосування набрав 0,33 % голосів та посів останнє місце серед усіх кандидатів[5]. На думку експертів Лягін був технічним кандидатом «регіонала» Миколи Левченка[6]. За інформацією того ж року — був головою ДМГО «Курське земляцтво»[7]

Сім'я Лягіна проживає в Німеччині[8][9]

У січні 2014 Лягіна було затримано органами охорони порядку[10], однак згодом відпущено на свободу.

Під час російської агресії проти України 2014 брав активну участь у спробах створення Донецької народної республіки, був головою «ЦВК» на незаконному референдумі 11 травня 2014 щодо надання суверенітету ДНР.

16 травня 2014 призначений «міністром праці та соціальної політики» самопроголошеної ДНР[1].

В окупаційній адміністрації Лягін працював у період із весни 2014 року до квітня 2016-го. Після цього він поїхав до Росії. Його називають співорганізатором тюрми «МГБ ДНР» на території заводу ізоляційних матеріалів у Донецьку.

У 2019 році він якимось чином опинився на підконтрольній території України, де був затриманий. Його справу розглядає Дніпровський районний суд Києва у закритому режимі[11][12].

• Роман Лягин, что за «птица»? (рос.). Блог «Euromaidan». Процитовано 12 травня 2014.
• Жизненный путь «председателя избиркома» ДНР Романа Лягина (рос.). Блог Олександра Кіреєва. Процитовано 15 травня 2014.