Лямбда Центавра

Лямбда Центавра (λ Cen, λ Centauri) — зоря в південному приполярному сузір'ї Центавра. Має видиму зоряну величину +3,13, тобто досить яскрава, щоб її можна було побачити неозброєним оком у Південній півкулі, одна з найяскравіших зір цього сузір'я. Зоря розташована досить близько, щоб відстань до неї можна було визначити безпосередньо за допомогою паралаксу, що дає значення близько 420 св. р. (130 пк) від Землі з 5% похибкою[1]. Хоча припускається, що вона є одиночною зорею, однак є кандидат у супутники зі схожим власним рухом на кутовій відстані 0,73 секунди під кутом 135°[10]. Поруч розташована туманність IC 2944.

λ Centauri

Location of λ Centauri (circled)
Дані спостереження
Епоха J2000.0
Сузір’я Центавр
Пряме піднесення 11г 35х 46.88530с[1]
Схилення −63° 01 11.4313[1]
Видима зоряна величина (V) +3.13[2]
Характеристики
Спектральний клас B9 III[3][4]
Показник кольору (B−V) −0.04[2]
Показник кольору (U−B) −0.19[2]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) −1.4[5] км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: −33.41[1] мас/р
Схил.: −7.08[1] мас/р
Паралакс (π) 7.77 ± 0.34 мас[1]
Відстань 420 ± 20 св. р.
(129 ± 6 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
2.35[6]
Фізичні характеристики
Маса5.1[джерело?] M
Радіус5.5[7] R
Світність739[8] L
Ефективна температура9,880[9] K
Інші позначення
CP−62°2127, FK5 436, HD 100841, HIP 56561, HR 4467, SAO 251472.
Посилання
SIMBADдані для HD+100841
λ Центавра у IC 2944, з IC 2948 внизу ліворуч і IC 2872 вище праворуч (Dylan O'Donnell)

λ Центавра є гігантом [11] спектрального класу B9   III. [3] Її радіус становить приблизно 5,5 [7] радіусів Сонця і швидко обертається зі швидкістю обертання 183 км/с.[12] Зовнішня атмосфера зорі має ефективну температуру 9 880 K, [9] надаючи їй блакитно-білий відтінок.

Південний Хрест, де λ Центавра та пов'язану з нею туманність видно у верхній частині зображення (ESO/Yuri Beletsky)

Ґрунтуючись на положенні й русі цієї зорі крізь простір, вона, швидше за все, є членом пояса Гулда. Зокрема, він належить до групи Нижнього Центавра—Південного Хреста (LCC) асоціації Скорпіона—Центавра, яка є найближчою до Сонця OB-асоціацією. Це слабко пов'язане угруповання зір, які разом рухаються крізь простір і тому вважається, що вони утворилися в одній молекулярній хмарі. Група Нижнього Центавра — Південного Хреста має від 16 до 20 мільйонів років і зосереджена на середній відстані у 380 св. р. (120 пк) від Землі[13].

Примітки

  1. van Leeuwen, F. (November 2007). Validation of the new Hipparcos reduction. Astronomy and Astrophysics 474 (2): 653–664. Bibcode:2007A&A...474..653V. arXiv:0708.1752. doi:10.1051/0004-6361:20078357.
  2. Johnson, H. L. та ін. (1966). UBVRIJKL photometry of the bright stars. Communications of the Lunar and Planetary Laboratory 4 (99): 99. Bibcode:1966CoLPL...4...99J.
  3. Houk, Nancy (1979). Michigan catalogue of two-dimensional spectral types for the HD stars. Ann Arbor : Dept. of Astronomy (Ann Arbor, Michigan: Dept. of Astronomy, University of Michigan) 1. Bibcode:1978mcts.book.....H.
  4. Eggleton, P. P.; Tokovinin, A. A. (September 2008). A catalogue of multiplicity among bright stellar systems. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 389 (2): 869–879. Bibcode:2008MNRAS.389..869E. arXiv:0806.2878. doi:10.1111/j.1365-2966.2008.13596.x.
  5. Evans, D. S. (June 20–24, 1966). The Revision of the General Catalogue of Radial Velocities. У Batten, Alan Henry; Heard, John Frederick. Determination of Radial Velocities and their Applications, Proceedings from IAU Symposium no. 30. Determination of Radial Velocities and their Applications (University of Toronto: International Astronomical Union) 30: 57. Bibcode:1967IAUS...30...57E.
  6. Eggen, O. J. (1984). The A0 stars. Astrophysical Journal Supplement Series 55: 597. Bibcode:1984ApJS...55..597E. doi:10.1086/190971.
  7. Underhill, A. B. та ін. (November 1979). Effective temperatures, angular diameters, distances and linear radii for 160 O and B stars. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 189 (3): 601–605. Bibcode:1979MNRAS.189..601U. doi:10.1093/mnras/189.3.601.
  8. McDonald, I.; Zijlstra, A. A.; Boyer, M. L. (2012). Fundamental parameters and infrared excesses of Hipparcos stars. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 427: 343. Bibcode:2012MNRAS.427..343M. arXiv:1208.2037. doi:10.1111/j.1365-2966.2012.21873.x.
  9. Zorec, J. та ін. (July 2009). Fundamental parameters of B supergiants from the BCD system. I. Calibration of the (λ_1, D) parameters into Teff. Astronomy and Astrophysics 501 (1): 297–320. Bibcode:2009A&A...501..297Z. arXiv:0903.5134. doi:10.1051/0004-6361/200811147.
  10. Shatsky, N.; Tokovinin, A. (January 2002). The mass ratio distribution of B-type visual binaries in the Sco OB2 association. Astronomy and Astrophysics 382: 92–103. Bibcode:2002A&A...382...92S. arXiv:astro-ph/0109456. doi:10.1051/0004-6361:20011542.
  11. O'Meara, Stephen James (2002). The Caldwell Objects. Cambridge University Press. с. 399–400. ISBN 0-521-82796-5.
  12. Royer, F. та ін. (October 2002). Rotational velocities of A-type stars in the northern hemisphere. II. Measurement of v sin i. Astronomy and Astrophysics 393 (3): 897–911. Bibcode:2002A&A...393..897R. arXiv:astro-ph/0205255. doi:10.1051/0004-6361:20020943.
  13. Bobylev, V. V.; Bajkova, A. T. (September 2007). Kinematics of the Scorpius-Centaurus OB association. Astronomy Letters 33 (9): 571–583. Bibcode:2007AstL...33..571B. arXiv:0708.0943. doi:10.1134/S1063773707090010.
  14. Erspamer, D.; North, P. (2003). Automated spectroscopic abundances of a and F-type stars using echelle spectrographs. II. Abundances of 140 A-F stars from ELODIE. Astronomy and Astrophysics 398 (3): 1121. Bibcode:2003A&A...398.1121E. arXiv:astro-ph/0210065. doi:10.1051/0004-6361:20021711.

Див. також

Список зірок сузір'я Центавра

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.