Ляховський Іван Григорович
Іван Григорович Ляховський (нар. 19 серпня 1950, с. Угринь, Україна) — український актор, режисер. Народний артист України (2016). Член НСЖУ (2000).
| Іван Григорович Ляховський | ||||
|---|---|---|---|---|
 Іван Григорович Ляховський | ||||
| Іван Григорович Ляховський | ||||
| Народився |
19 серпня 1950 (71 рік) с. Угринь, Чортківський район Тернопільська область, Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Громадянство |
 УРСР →  Україна | |||
| Діяльність | актор, режисер | |||
| Alma mater | КНУКіМ | |||
| Провідні ролі | гетьман Дорошенко, Націєвський, Голохвостий, Освальд Альвінґ | |||
| Нагороди та премії | ||||
 | ||||
|
| ||||
 Іван Григорович Ляховський у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Іван Григорович Ляховський народився 19 серпня 1950 року в селі Угрині Чортківського району Тернопільської області, Україна.
Закінчив Теребовлянське культурно-освітнє училище (1968, нині вище училище культури, курс Анатолія Бобровського та Павла Загребельного), режисерське відділення Київського інституту культури (1972, нині національний університет культури і мистецтв).
Від 1973 — в Тернопільському драматичному театрі (нині академічний театр), одночасно від 2004 — викладач Тернопільського музичного училища.
Творчий доробок
Ролі
Зіграв понад 110 ролей, зокрема:
- Гетьман Дорошенко (однойменна п'єса Людмили Старицької-Черняхівської),
- Націєвський, Чаплинський, Золотницький, Хвиля («Мартин Боруля», «Гріх і покаяння», «Хазяїн», «Житейське море» Івана Карпенка-Карого),
- Голохвостий («Дамських справ майстер» В. Ільїна, Владлена Лукашова за п'єсою Михайла Старицького «За двома зайцями»),
- Освальд Альвінґ («Привиди» Генріка Ібсена).
- Карпо, Омелько («Кайдашева сім'я» за Іваном Нечуєм-Левицьким),
- Виборний («Наталка Полтавка» Івана Котляревського),
- Чуб («Ніч перед Різдвом» за Миколою Гоголем),
- Йосип Бичок («Глитай, або ж Павук» Марка Кропивницького),
- Степан, Голохвостий («Маруся Богуславка», «За двома зайцями» Михайла Старицького),
- Граф («Коханий нелюб» Ярослава Стельмаха),
- Князь Орловський («Летюча миша» Йогання Штраусса),
- Симон Ренар («Марія Тюдор» Віктора Гюґо).
Режисура
Режисер вистав
- «Ну, вовче, постривай!» Олександра Курляндського та Аркадія Хайта (1980),
- «Матріополь» Валентина Тарнавського (1995, інсценізація Богдана Мельничука),
- «Соломія Крушельницька» (1995, у співавторстві з Богданом Мельничуком).
Інше
Знімався в кіно.
Доробок
Автор публікацій у пресі, нарисів про акторів.
Автор збірок поезій:
- «Актор» (2000; Тернопіль),
- «Двох муз слуга» (2013; Тернопіль).[1]
Звання і нагороди
- Заслужений артист України (1991).
- Народний артист України (2016).[2]
Бібліографія
2000 в м. Тернопіль вийшла книга «Іван Ляховський: Актор про друзів і час; Очима колег, критики» (укладач-редактор Богдан Мельничук).
Примітки
- У Тернополі артист театру Іван Ляховський презентував першу поетичну збірку // Телекомпанія TV-4. — 2013. — 20 серпня.
- Указ Президента України від 26 березня 2016 року № 117/2016 «Про відзначення державними нагородами України діячів театрального мистецтва»
Джерела
- Волинський Б., Фроленков В. Ляховський Іван Григорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 422. — ISBN 966-528-199-2.
- Папуша І. І. Ляховський Іван Григорович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
- Мельничук Б. Джерела краси і любові: Штрихи до портрета актора // Ровесник. — 1982, 30 жовт.
- Астаф'єв, О., Мельничук Б. Шлях до матері // Молодь України. — 1983, 29 січ.
- Дуда, І. Іван Ляховський // Свобода. — 1992, 22 груд.
- Фроленков, В. Артист, режисер педагог / Володимир Фроленков // Вільне життя плюс. — 2010. — № 63 (18 серп.). — С. 7 — (Ювілеї).
Посилання
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
|
У Тернополі артист театру Іван Ляховський презентував першу поетичну збірку на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2013. — 20 серпня. |
- «Ми свята собі влаштовували самі», — каже актор Тернопільського драмтеатру Іван Ляховський // 20 хвилин (Тернопіль). — 2006. — 16 листопада.