Ляшко Іван Іванович
Іва́н Іва́нович Ляшко́ (9 вересня 1922, село Мацківці, тепер Лубенського району Полтавської області — 29 березня 2008, Київ) — академік НАН України, доктор фізико-математичних наук, професор, Заслужений діяч науки України. Голова правління Українського республіканського товариства «Знання». Депутат Верховної Ради УРСР 10-го скликання. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1981—1986 рр.
Ляшко Іван Іванович | |
---|---|
| |
Народився |
9 вересня 1922 Мацківці |
Помер |
29 березня 2008 (85 років) Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | Україна |
Національність | українець |
Діяльність | математик |
Alma mater | Київський педагогічний інститут |
Галузь | прикладна математика, кібернетика, математична фізика |
Заклад | Київський національний університет імені Тараса Шевченка |
Звання | професор |
Ступінь | доктор фізико-математичних наук |
Науковий керівник | Положій Георгій Миколайович |
Аспіранти, докторанти | Грищенко Олександр Юхимович і Скопецький Василь Васильович |
Членство | НАН України |
Відомий завдяки: | математична теорія фільтрації |
У шлюбі з | Ляшко Віра Степанівна |
Діти | Ляшко Сергій Іванович |
Нагороди |
Біографія
Народився 9 вересня 1922 року у селі Мацківцях (нині Лубенського району Полтавської області) в родині селянина. Майже вісім років, починаючи з 1940 року, прослужив на Чорноморському флоті. Член ВКП(б) з 1944 року.
Відразу після демобілізації у 1948 році командир зенітної установки лінкора «Севастополь» старшина І. І. Ляшко став студентом Київського учительського інституту, який закінчив усього за один рік. Працюючи вчителем у селі Ставище Київської області та інспектором Ставищенського районного відділу народної освіти, він заочно і теж достроково закінчив у 1952 році Київський педагогічний інститут. Математичні здібності і виняткова працелюбність молодого спеціаліста привернули увагу відомих вчених О. Ю. Ішлінського і Г. М. Положія.
І. І. Ляшка було запрошено до аспірантури механіко-математичного факультету Київського університету. Кандидатську дисертацію він захистив у 1955 році і був призначений асистентом кафедри математичної фізики механіко-математичного факультету. Після захисту у 1963 році дисертації на звання доктора фізико-математичних наук, І. І. Ляшко за конкурсом у 1964 році обійняв посаду завідувача кафедри математичної фізики, а у 1965 році був обраний деканом механіко-математичного факультету. У 1969 році разом з академіком В. М. Глушковим він створив перший у Радянському Союзі факультет кібернетики, ставши його деканом і завідувачем кафедри обчислювальної математики. Працював проректором Київського державного університету імені Тараса Шевченка.
У 1969 році І. І. Ляшка було обрано член-кореспондентом АН України, а у 1973 році — академіком АН України.
З 1975 по 1995 роки разом зі своїми колегами створив цикл з 8 підручників і 9 навчальних посібників з математичного аналізу, диференціальних рівнянь, теорії оптимізації та інших дисциплін. Багато з цих видань перекладено англійською, іспанською та в'єтнамською мовами. У 1989 році автори тритомника «Математичний аналіз» були удостоєні Державної премії України.[1]
У 1978—1984 роках — голова правління Товариства «Знання» Української РСР.
Помер 29 березня 2008 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).
Бібліографія
Автор підручників: «Диференціальні рівняння» (спільно з Гаєм Я. Г., Боярчуком О. К., Калайдою О. Ф.), «Математичний аналіз» в 3х томах (спільно з Гаєм Я. Г., Боярчуком О. К., Калайдою О. Ф.), посібника «Математический анализ в примерах и задачах». В 2 т. (спільно з Гаєм Я. Г., Боярчуком О. К., Головачом Г. П.).
Нагороди
І. І. Ляшко — двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, премії імені М. М. Крилова, ряду державних нагород.
Пам'ять
7 вересня 2012 року на будівлі факультету кібернетики Національного університету ім.Т.Г.Шевченка в Києві була відкрита[1] меморіальна дошка пам'яті Ляшка Івана Івановича. Автори: Сидорук Олесь та Крилов Борис.
Примітки
- Новини: У кібернетиків відкрили меморіальну дошку (фото). www.univ.kiev.ua. Процитовано 15 травня 2020.