Крилов Борис Юрійович

Борис Юрійович Крилов (6 серпня 1976, Будапешт) — український скульптор-монументаліст, дійсний член Національної спілки художників України та Королівського товариства скульпторів (Royal Society of Sculptors, Лондон)[1].

Борис Юрійович Крилов
Народився 6 серпня 1976(1976-08-06) (45 років)
Будапешт
Громадянство Україна
Жанр скульптура
Навчання Скульптурний факультет Академії образотворчого мистецтва і архітектури
Сайт tms.kiev.ua/?section=home

Біографія

У 19931999 рр. навчався в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури у майстерні Швецова Валерія Валентиновича. Викладачами, що сформували розуміння та навички роботи над монументальною скульптурою, були Іван Макогон, Василь Бородай та Микола Олексієнко.

У 1999 р., на останньому курсі навчання в академії розпочалась творча співпраця з Олесем Сидоруком, що згодом оформилась у «Творчу майстерню Сидорука та Крилова». Перші монументальні скульптури, пам'ятник Петрові Сагайдачному та Андрію Первозваному, вони виконали разом зі своїм вчителем Валерієм Швецовим. Самостійна робота розпочалась з монументу князю Святославу Хороброму, праця над яким поклала початок технічно складним експериментам з поєднання бронзи та граніту.

2016 року "ТМСК" долучилася до роботи Благодійного фонду «Корона князів Острозьких», реалізовуючи ряд різномасштабних проектів, пов'язаних з історією та культурою України, Литви та Польщі. У їхньому числі меморіальна дошка князю Костянтину Острозькому для Штабу литовсько-польсько-української військової бригади у Любліні та пам'ятник, присвячений 100-річчю відновлення литовської державності «Витязь свободи». Остання робота прикметна складністю своєї конструкції, оскільки це один із небагатьох кінних пам'ятників із двома точками опори. Сьогодні члени «Творчаої майстерні Сидорука та Крилова» зайняті проектом з відновлення надгробного пам'ятника князю Костянтину Івановичу Острозькому в Успенському соборі Києво-Печерської лаври.

Нагороди

2001 р. — третя премія у другому Всеукраїнському конкурсі «Інтерyear 2001» за клубний комплекс «Ра».

2011 р. — за створення скульптурного комплексу страстотерпцям Борису і Глібу, був нагороджений званням «Почесний громадянин Вишгорода».

2018 р. — почесний знак Каунаської міської ради другого ступеня за пам'ятник, присвячений 100-річчю відновлення литовської державності «Витязь свободи»[2].

Пам'ятники

Меморіальні дошки

Фотогалерея

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.