Лівінгстон (острів)

Лівінгстон (англ. Livingston Island; інша назва — Смоленськ[2]) острів архіпелагу Південні Шетландські острови. Знаходиться між островами Гринвіч (Березина) і Сноу (Малий Ярославець).

Лівінгстон
англ. Livingston Island
Карта острова на болгарській мові

Карта
Географія
62°36′ пд. ш. 60°30′ зх. д.
Континент Антарктида
Місцерозташування Південний океан
Акваторія Південний океан
Група островів Південні Шетландські острови
Площа 974  км² 
Довжина 73  км
Ширина 36  км
Найвища точка г. Фрисланд[1], 1700 м
Країна
 Антарктида,
Західна Антарктида
Регіон Південні Шетландські острови
Адм. одиниця Територія Антарктичного договоруd
Населення 0 (2012)
Першовідкривач Вільям Сміт
[[Файл:|275px|Лівінгстон. Карта розташування: Земля]]
Лівінгстон
Лівінгстон (Земля)

 Лівінгстон у Вікісховищі
Топографічна карта островів Лівінгстон та Сміт

Географія

Температура найтеплішого місяця (лютий) — +1,3 °C, найхолоднішого (серпень) — -7 °C. З 1988 року на острові діє антарктична база Святий Климент Охридський (Болгарія). Площа острова становить 974 км² (за іншими даними — 798 км²[3][4])

Історія

Острів відкрив британський мореплавець Вільям Сміт у листопаді 1819 року. Сміт першим досяг Південних Шетландських островів, але не встиг їх описати. У північній частині острова він виявив рештки іспанського фрегата «Сан-Тельмо».

1821 року російська експедиція на чолі з Фабіаном Готтлібом фон Беллінгсгаузеном підійшла то Південних Шетландських островів і, не знаючи, що вони вже відкриті, описала кілька островів і дала їм свої назви.

Карти

Примітки

  1. Mount Friesland, Antarctica. Peakbagger.com, (англ.). Процитовано 09-12-2016.
  2. Острів Смоленськ. Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 26 листопада 2014.
  3. L.L. Ivanov. Antarctica: Livingston Island and Greenwich, Robert, Snow and Smith Islands. Scale 1:120000 topographic map. Troyan: Manfred Wörner Foundation, 2010. ISBN 978-954-92032-9-5 (First edition 2009. ISBN 978-954-92032-6-4)
  4. Ivanov, L. and N. Ivanova. Livingston Island. In: Antarctic: Nature, History, Utilization, Geographic Names and Bulgarian Participation. Sofia: Manfred Wörner Foundation, 2014. pp. 16-20. (in Bulgarian) ISBN 978-619-90008-1-6 (Second revised and updated edition, 2014. 411 pp. ISBN 978-619-90008-2-3)

Лiтература

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.