Ліда Баарова

Мати Ліди Баарової була театральною актрисою. Актрисою стала і молодша сестра Ліди Баарової — Зорка Яну (1921–1946). Ліда Баарова навчалася акторської майстерності у Празькій консерваторії. У 17 років вона вже грала в Чеському національному театрі в Празі і отримала свою першу роль у кіно. Баарова також записала кілька платівок. Німецькі кінопродюсери побачили в Бааровій екзотичну жінку-вамп і в 1934 р. Ліда Баарова отримала запрошення від кіностудії «UFA» й переїхала до Німеччини.

У тому ж році в павільйонах кіностудії Ліда Баарова була представлена Адольфові Гітлеру, на якого молода чеська актриса справила незабутнє враження, нагадавши про трагічно загиблу Ангеліку Раубаль. Гітлер кілька разів запрошував Баарову на чаювання в рейхсканцелярію. У 1935 р. Баарова знялася у фільмі «Баркарола», що мав приголомшливий успіх. На зйомках цього фільму вона познайомилася з актором Густавом Фреліхом, з яким її зв'язали надалі близькі стосунки. За «Баркаролою» пішли інші успішні роботи в кіно і театральні ролі. На Баарову звернули увагу і в Голлівуді, але вона відмовилася від семирічного контракту, запропонованого їй у 1937 р. кіностудією «MGM», сумніваючись, що зможе домогтися успіху за океаном. Про це своє рішення вона згодом пошкодувала, зауваживши своєму біографу, що вона могла б бути знаменитою як Марлен Дітріх. У німецькому кіно Ліда Баарова з її легким іноземним акцентом, що надавав їй закордонності, втілювала образи виключно привабливих жінок, милих і боязких, єдиною мрією життя яких було вийти заміж за коханого чоловіка.

Сусідами Баарової і Фреліха у фешенебельному передмісті Берліна Шваненвердер була ідеальна німецька сім'я Геббельсів. Знайомство з Йозефом Геббельсом після кількох місяців наполегливого ​​залицяння з боку рейхсміністра пропаганди переросло в пристрасний роман, що продовжувався більше року і став надбанням громадськості. Заради Ліди Баарової Геббельс навіть був готовий розлучитися зі своєю дружиною. Магда Геббельс всіляко намагалася врятувати сім'ю і, за словами Ліди Баарової, навіть зустрічалася з нею, щоб запропонувати компромісне рішення для ситуації, що склалася, і поділити чоловіка, але не знайшла підтримки у Баарової.

Зрештою в любовний трикутник на прохання Магди Геббельс втрутився фюрер. Гітлер був хрещеним батьком дітей Геббельса і його симпатії були на боці Магди. Геббельс попросив у Гітлера відставки, щоб, розлучившись з Магдою, виїхати зі своєю Лідою закордон. Гітлер відставку не прийняв і заборонив Геббельсу бачитися з Бааровою. Йозеф Геббельс 15 жовтня 1938 р. здійснив спробу самогубства. Бааровій було заборонено зніматися в кіно, було організоване її справжнє цькування. Фільм 1938 р. «Прусська любовна історія» за участю Ліди Баарової був заборонений до показу і з'явився на екранах Західної Німеччини тільки в 1950 р під назвою «Любовна легенда».

Баарова повернулася до Чехословаччини, а в 1941 р. переїхала до Італії, але так і не змогла гідно повернутися в кіно. Після окупації Італії американськими військами Баарова повернулася до Праги, де у неї зав'язалися стосунки зі старим знайомим актором Гансом Альберсом. У квітні 1945 р. по дорозі до Німеччини до Ганса Альберса Ліда Баарова була затримана американцями, відправлена до в'язниці, а потім екстрадована до Чехословаччини.

На батьківщині Бааровій загрожував смертний вирок за роботу на нацистів, але на судовому процесі вона змогла довести, що працювала в Німеччині до початку війни і отримала тільки термін тюремного ув'язнення. Ці судові переслідування дорого обійшлися Бааровій: під час слідства померла її мати, а молодша сестра Зорка Яну покінчила життя самогубством. У в'язниці Баарову часто відвідував її шанувальник Ян Копецький (чеськ. Jan Kopecky), який зумів домогтися звільнення актриси завдяки родинним зв'язкам у повоєнному уряді Чехословаччини. Баарова і Копецький одружилися в 1949 р., деякий час працювали разом у створеному ними пересувному театрі маріонеток, а пізніше втекли до Австрії. Копецький емігрував звідти до Аргентини, а Ліда Баарова залишилася на лікування в санаторії шведського лікаря Курта Лундвалла (швед. Kurt Lundwall).

У 1956 р. вона розійшлася з Яном Копецьким, а в 1958 р. вийшла заміж за Лундвала, з яким щасливо прожила до смерті чоловіка в 1980 р. Останні двадцять років життя Ліда Баарова провела в забутті і злиднях у Зальцбурзі. Родина холодно ставилася до актриси.

У 1995 р. актриса опублікувала свої мемуари під назвою «Солодка гіркота мого життя», де розповіла про життя вищих ешелонів влади в нацистській Німеччині і визнала роман з Геббельсом, який заперечувала все своє життя.

• 1931 Кар'єра Павла Камрді / Kariéra Pavla Camrdy
• 1934 Чоловік нарозхват / Pán na roztrhání
• 1934 Спокуса пані Антонії / Pokušení paní Antonie
• 1934 Гранд отель Невада / Grandhotel Nevada
• 1935 Баркарола / Barcarole
• 1935 Лейтенант Боббі, шибайголова / Leutnant Bobby, der Teufelskerl
• 1935 Один зайвий на борту / Einer zuviel an Bord
• 1936 Година спокуси / Die Stunde der Versuchung
• 1936 Зрадники / Verräter
• 1936 Принцеса комедіантів / Komediantská Princezna
• 1936 Кравчиня / Svadlenka
• 1937 Люди на крижині / Lidé na kře
• 1937 Невинність / Panenství
• 1937 Патріоти / Patrioten
• 1937 Летюча миша / Die Fledermaus
• 1938 Гравець / Der Spieler
• 1938 Прусська любовна історія / Preußische Liebesgeschichte в роли Элизы Радзивилл
• 1939 Дівчина в блакитному / Dívka v modrém
• 1939 Гаряче літо / Ohnivé léto
• 1940 Тихими ночами / Za tichých nocí
• 1953 Мамині синочки / I Vitelloni (реж. Федеріко Фелліні)

• Исповедь актрисы Лиды Бааровой Радио Свобода (звук, текст)(рос.)