Лідія Осталовська

Лідія Осталовська (пол. Lidia Ostałowska) — польська журналістка, репортерка, письменниця та суспільна діячка.

Лідія Осталовська
пол. Lidia Ostałowska
Народилася 9 січня 1954(1954-01-09)
Варшава, Польща
Померла 21 січня 2018(2018-01-21) (64 роки)
Поховання Q8512543?
Громадянство Польща
Національність поляки
Діяльність письменниця, журналістка
Alma mater Факультет польських студій Варшавського університетуd
Мова творів польська[1]

Біографія

1977 року закінчила полоністику у Варшавському університеті. Працювала журналісткою в часописі«Przyjaciółce» (1979—1980) та репортеркою в щотижневику«itd». Через перевірки під час воєнного стану залишилась без роботи. Співпрацювала з «Солідарністю», у 1984—1989 роках працювала вчителькою. Після 1989 пов'язала свою діяльність з відділом репортажу Виборчої Газети, де працювала аж до смерті. Пише про «тих, кому важче — про національні та етнічні меншини, про жінок, про молодь з субкультур» [2] (репортажі опубліковані в «Високих каблуках», «Великому форматі» i «Континентах») .

Одна із засновників та членів ради Фундації ІТАКА[3], єдиної польської позаурядової організації, яка серйозно займається проблемами зникнення людей безвісти. Проводить лекції на післядипломних ґендерних вченнях в Інституті літературних досліджень ПАН[4]. 2012 року книжку «Акварелі» номіновано на Літературну премію Nike[5]. У 2013 році завдяки старанням «Виборчої Газети» з'явилася електронна книжка Лідії Осталовської під назвою «Баланга в трансі». Як сама зізнається, особливий зв'язок пов'язує її з циганським середовищем, долю яких у після комуністичній Польщі та Східній Європі описала в книжці «Циган — це циган»

Померла 21 січня 2018 року, похована у Варшаві.[6]

Бібліографія
  • Cygan to Cygan (2000, 2012) — «Циган — це циган»;
  • Farby wodne (2011) — «Акварелі»;
  • Bolało jeszcze bardziej (2012) — «Боліло ще більше»

Переклади українською
  • Лідія Осталовська. Акварелі / пер. з пол. Андрій Любка. — Ч. : Книги – ХХІ; Meridian Czernowitz, 2014. — 192 с. — ISBN 978-617-614-043-6.

Примітки
  1. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  2. Lidia Ostałowska. O sobie (пол.). lidiaostalowska.eu. Процитовано 30 października 2012.
  3. Fundacja ITAKA – Zespół (пол.). zaginieni.pl. Процитовано 30 października 2012.
  4. Lidia Ostałowska (пол.). genderstudies.pl. Процитовано 30 października 2012.
  5. Nike 2012. nike.org.pl. Процитовано 6 липня 2015.
  6. W piątek pożegnamy Lidię Ostałowską. sdrp.katowice.pl. 25 stycznia 2018. Процитовано 26 січня 2018.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.