Лімбург (герцогство, 1839—1867)

Лімбург — герцогство в складі Німецького союзу, що виникло в результаті розподілу провінції Лімбург[1]. Було створено зі східної частини провінції Лімбург в результаті Лондонського договору 1839 року. З юридичної точки зору воно було окремим політичним суб'єктом, що знаходилося в особистій унії з Нідерландських королівством і перебувало його під керуванням. До 1868 року також було членом Німецького союзу.

Увага: Не вказане значення "common_name"
Герцогство Лімбург
1839 – 1867
Прапор Герб
Розташування
Герцогство Лімбург праворуч, 1843 р
Столиця Маастрихт
Мови Лімбурзька мова, Нідерландська мова, Німецька мова
Релігії Римо-католицька церква
Форма правління монархія
Графи, герцоги
 - 1839–1840 Віллем I (перший)
 - 1849–1866 Віллем III (останній)
Історія
 - Лондонська угода 19 квітня 1839
 - Лондонський договір 11 травня 1867

Створення

В результаті французької окупації в 1794 році давнє габсбурзьке герцогство Лімбург було розформовано і стало частиною департаменту Нижній Маас. Після розгрому Наполеона в 1814 році колишні департаменти Нижній Маас і Урт були об'єднані в провінцію Лімбург нового Об'єднаного королівства Нідерланди[2]. Ця провінція займала територію набагато більшу, ніж давнє герцогство Лімбург, і яка не завжди збігалася з нею (саме місто Лімбург виявився на території провінції Льєж).

Під час Бельгійської революції 1830 року за винятком міст Маастрихт і Венло вся провінція виявилася в руках бельгійських повстанців. По першому лондонському договору 1830 року провінція був розділена на західну частину, що відійшла Бельгії, і східну, що відійшла Нідерландам.

За Лондонським договором територія провінції Люксембург була передана до складу Бельгії і виведена з Німецького союзу. Щоб задовольнити Пруссію, яка втратила після Віденського конгресу (який передав Нідерландам території прусської частини колишнього герцогства Гельдерн) доступ до Маасу, нідерландська провінція Лімбург з 5 вересня 1839 року став членом Німецького союзу як «Герцогство Лімбург» — державне утворення, що перебувало в особистій унії з Нідерландським королівством. При цьому з нього були виключені міста Маастріхт і Венло, які залишилися поза Німецького союзу, щоб чисельність населення не перевищила чисельності бельгійської провінції Люксембург (150 тисяч чоловік)[1].

Герцогство Лімбург позначено цифрою 2

Ліквідація

Семитижнева війна 1866 року призвела до колапсу Німецького союзу. Щоб прояснити становище Великого герцогства Люксембург і Герцогства Лімбург, які, будучи володіннями Нідерландського короля, були також членами Німецького союзу, в другому лондонському договорі було записано, що як Люксембург, так і Лімбург є складовими частинами Нідерландського королівства. Лімбург увійшов до складу Нідерландів як провінція, а Люксембург приєднався до німецького митного союзу, членом якого залишався до 1 січня 1919 года.

Термін «Герцогство Лімбург» і далі використовувалося в деяких офіційних ситуаціях до лютого 1907 року.

Примітки
  1. Limburg (1839–1865).
  2. German Confederation | German history. Encyclopedia Britannica (англ.). Процитовано 6 жовтня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.