Лінія Метрополітен

Лінія Метрополітен (англ. Metropolitan) — лінія Лондонського метрополітену, позначена на схемі фіолетовим кольором. Є першою у світі лінією метрополітену; відкрита 10 січня 1863. Проте найстаріша ділянка лондонського метро між станціями «Фаррінгдон» і «Паддінгтон»[1] в цей час не є частиною лінії. Сьогодні ця дільниця обслуговується потягами ліній Гаммерсміт-енд-Сіті, Дистрикт та Кільцевої.[2] Головний хід прокладено між станцією «Олдгейт» в Лондонському Сіті і станцією «Амершам» з відгалуженнями до Аксбріджа, Ветфорда і Чешама. З 34 станцій на лінії лише 9 знаходяться під землею. Лінія є однією з двох, що виходить за межі Великого Лондона та окружної дороги.[3]

Лінія Метрополітен
Лондонський метрополітен
Відкриття першої ділянки 10 січня 1863
Довжина, км 67 км
Кількість станцій 34
Наземні ділянки Є
Електродепо Нісден

Станції

Зі сходу на захід

СтанціяФотоВідкриття[4]СекціяДодаткова інформаціяРозташування
Олдгейт18 листопада 1876КільцеваКінцева51°30′50″ пн. ш. 000°04′34″ зх. д.
Ліверпуль-стріт12 квітня 1875КільцеваВідкрита як Бішопсгейт, перейменована 1 листопада 190951°31′07″ пн. ш. 000°04′53″ зх. д.
Моргейт23 грудня 1865КільцеваВідкрита як Моргейт-стріт, перейменована 24 жовтня 192451°31′07″ пн. ш. 000°05′19″ зх. д.
Барбікан23 грудня 1865КільцеваВідкрита як Олдерсгейт-стріт, перейменована на Олдерсгейт 1910, Олдерсгейт-енд-Барбікан 1923, Барбікан 196851°31′13″ пн. ш. 000°05′52″ зх. д.
Фаррінгдон10 січня 1863КільцеваПеренесена на сьогоденне місце 22 грудня 1865. Відкрита як Фаррінгдон-стріт, перейменована на Фаррінгдон-енд-Гай-Голборн 1922, Фаррінгдон 193651°31′12″ пн. ш. 000°06′19″ зх. д.
Кінгс-кросс-Сент-Панкрас10 січня 1863КільцеваПеренесена на сьогоденне місце 1941. Відкрита як Кінгс-кросс, перейменована на Кінгс-кросс-енд-Сент-Панкрас 1925, Кінгс-кросс-Сент-Панкрас 1933.51°31′49″ пн. ш. 000°07′27″ зх. д.
Юстон-сквер10 січня 1863КільцеваВідкрита як Гауер-стріт, перейменована 190951°31′33″ пн. ш. 000°08′09″ зх. д.
Грейт-Портленд-стріт10 січня 1863КільцеваВідкрита як Портленд-роуд, перейменована на Грейт-Портленд-стріт 1917, Грейт-Портленд-стріт-енд-Регентс-парк 1923, Грейт-Портленд-стріт 193351°31′26″ пн. ш. 000°08′38″ зх. д.
Бейкер-стріт10 січня 1863Головний
хід
Відкриття платформ лінії Метрополітен 186851°31′19″ пн. ш. 000°09′25″ зх. д.
Фінчлі-роуд30 червня 1879Головний
хід
Фінчлі-роуд (Саут-Гампстед) у 1885 — 191451°32′50″ пн. ш. 000°10′49″ зх. д.
Вемблі-парк12 травня 1894Головний
хід
51°33′49″ пн. ш. 000°16′46″ зх. д.
Престон-роуд21 травня 1908Головний
хід
Перенесена на сьогоденне місце 1931/251°34′20″ пн. ш. 000°17′43″ зх. д.
Нортвік-парк28 червня 1923Головний
хід
Відкрита як Нортвік-парк-енд-Кентон, перейменовано 193751°34′43″ пн. ш. 000°19′07″ зх. д.
Герроу-он-те-гілл2 серпня 1880Головний
хід
Відкрита як Герроу, перейменовано 189451°34′46″ пн. ш. 000°20′13″ зх. д.
Вест-Герроу17 листопада 1913Аксбрідж51°34′47″ пн. ш. 000°21′12″ зх. д.
Рейнерс-лейн26 травня 1906Аксбрідж51°34′31″ пн. ш. 000°22′17″ зх. д.
Істкот26 травня 1906Аксбрідж51°34′36″ пн. ш. 000°23′49″ зх. д.
Райсліп-манор5 серпня 1912Аксбрідж51°34′24″ пн. ш. 000°24′45″ зх. д.
Райсліп4 липня 1904Аксбрідж51°34′17″ пн. ш. 000°25′16″ зх. д.
Ікенгем25 вересня 1905Аксбрідж51°33′43″ пн. ш. 000°26′31″ зх. д.
Гіллінгдон10 грудня 1923АксбріджПерейменовано на Гіллінгдон (Свакелейс) 1934, суфікс поступово відпав. Перенесено та перебудовано в 199251°33′14″ пн. ш. 000°27′00″ зх. д.
Аксбрідж4 липня 1904АксбріджСтанцію перенесено з Белмонт-роуд в 1938
Кінцева
51°32′45″ пн. ш. 000°28′42″ зх. д.
Норт-Герроу22 березня 1915Головний
хід
51°35′06″ пн. ш. 000°21′45″ зх. д.
Піннер25 травня 1885Головний
хід
51°35′34″ пн. ш. 000°22′50″ зх. д.
Нортвуд-гіллз13 листопада 1933Головний
хід
51°36′02″ пн. ш. 000°24′33″ зх. д.
Нортвуд1 вересня 1887Головний
хід
Остання станція в межах Великого Лондона51°36′39″ пн. ш. 000°25′28″ зх. д.
Мур-парк9 травня 1910Головний
хід
Відкрита як Санді-лодж, перейменовано на Мур-парк-енд-Санді-лодж 18 жовтня 1923, Мур-парк 25 вересня 195051°37′47″ пн. ш. 000°25′58″ зх. д.
Крокслі2 листопада 1925ВотфордВідкрита як Крокслі-Грін, перейменовано 23 травня 194951°38′51″ пн. ш. 000°26′29″ зх. д.
Вотфорд2 листопада 1925ВотфордКінцева51°39′27″ пн. ш. 000°25′03″ зх. д.
Рікмансворт1 вересня 1887Головний
хід
51°38′25″ пн. ш. 000°28′24″ зх. д.
Чорлівуд8 липня 1889Головний
хід
Остання станція в межах Гартфордширу. Відкрита як Чорлі-Вуд, перейменовано на Чорлі-Вуд-енд-Ченіс 1 листопада 1915, Чорлі-Вуд 1934, Чорлівуд 196451°39′15″ пн. ш. 000°31′06″ зх. д.
Челфонт-енд-Летімер8 липня 1889Головний
хід
Відкрита як Челфонт—роуд, перейменована 1 листопада 191551°40′04″ пн. ш. 000°33′40″ зх. д.
Чешем8 липня 1889ЧешемКінцева51°42′19″ пн. ш. 000°36′41″ зх. д.
Амершем1 вересня 1892Головний
хід
перейменована Амершем-енд-Чешем-Боїс 12 березня 1922, Амершем 1937
Кінцева
51°40′27″ пн. ш. 000°36′27″ зх. д.

Мапа


Примітки

  1. http://www.davros.org/rail/culg/metropolitan.html
  2. http://www.metroland.org.uk/
  3. http://www.tfl.gov.uk/corporate/modesoftransport/londonunderground/keyfacts/13173.aspx
  4. Rose, Douglas (December 2007) [1980]. The London Underground: A Diagrammatic History (вид. 8th). London: Capital Transport. ISBN 978-1-85414-315-0.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.