Кільцева лінія (Лондон)

Кільцева лінія (англ. Circle line) — лінія Лондонського метрополітену у вигляді зашморгу, що прямує від метростанції Гаммерсміт на заході до Еджвар-роуд, а потім прямує навколо Центру Лондона до Еджвар-роуд. Колії розташовані під землею в центральній частині та на петлі на схід від Паддінгтону. Тунелі лінії Кільцевої лінії мілкого закладення. На карті метро позначена жовтим кольором, лінія має 27 км завдовжки та 36 станцій, у тому числі більшість лондонських головних кінцевих залізничних станцій. Більшість маршрутів і всі станції є спільними з однією або кількома іншими з трьох ліній мілкого закладення, а саме Дистрикт, Гаммерсміт-енд-Сіті та Лінія Метрополітен. Пасажирообіг на лініях Кільцева та Гаммерсміт-енд-Сіті у 2011/12 роках склав понад 114 мільйонів осіб.

Кільцева лінія
Держава  Велика Британія
Адміністративна одиниця Лондон
Зазвичай використовуваний транспортний засіб London Underground S7 and S8 Stockd і London Underground C69 and C77 Stockd
Шістнадцятковий триплет кольору FFCE00
Оператор Transport for Londond
Дата офіційного відкриття 1863
Ширина колії європейська колія (1435 мм)
Початкова чи кінцева точка Хаммерсміт і Еджвер-Роуд
Довжина або відстань 27 км
Файл KML Template:Attached KML/Circle lined
Маршрутна карта Template:Circle line RDTd
Тип електрифікації 630 V DC railway electrificationd
Кількість відстежувачів 70 535
Номер залізничної лінії Circle
Офіційний сайт
 Кільцева лінія у Вікісховищі

На півдні платформи мають довжину 120 метрів, в місці перетину з лінією Метрополітен — 130 метрів.

Перша черга почала діяти в 1863 році, коли Metropolitan Railway відкрила першу в світі підземну лінію між Паддінгтоном і Фаррінгдоном з дерев'яними вагонами і паровозом.

В 1871 році між Меншн-хаус та Моргейт через Паддінгтон розпочався рух потягів, спільно керовані двома компаніями. Лінія була електрифікована в 1905 році, а в 1933 році компанії були об'єднані в Лондонську Раду пасажирського транспорту. В 1949 році Кільцева лінія вперше з'явилася як окрема лінія на схемі метро. В 2009 році від кільця було відкрито промінь від Еджвар-роуд до Гаммерсміту.

Рухомий склад

В 1970 — 2014 роках лінію обслуговували 6-ти вагонні потяги C69 stock, кожен з яких мав переважно поперечні сидіння і чотири комплекти подвійних дверей з кожної сторони, щоб мінімізувати час завантаження.[1]

Потяги C69 були замінені на S Stock з семи вагонів, починаючи з 2 вересня 2013 року.[2][3][4] До червня 2014 року всі потяги були замінені на S7 Stock. Потяги є частиною лінії Bombardier Movia,[5] мають максимальну швидкість 100 км/год[5]. Поїзд S з 7 вагонів мають пасажиромісткість 865 пасажирів порівняно з 739 для заміненого поїзда з 6 вагонів C-класу.[6][7] З довжиною 117 метрів потяги S Stock на 24 метри довші, ніж 93-метровий потяг C stock, через це платформи на станціях були подовжені.[8]

Список станцій

СтанціяФотоВідкриття[9]Додаткова інформаціяРозташування
Гаммерсміт13 червня 1864Відкрито на цьому місці 1 грудня 1868 року.[9]51°29′39″ пн. ш. 000°13′30″ зх. д.
Голдгок-роуд1 квітня 191451°30′07″ пн. ш. 000°13′37″ зх. д.
Шепгердс-Буш-маркет13 червня 1864Відкрито на цьому місці 1 квітня 1914.[9] Перейменовано з "Шеффердс-Буш" з 2008.[10]51°30′21″ пн. ш. 000°13′35″ зх. д.
Вуд-лейн1 травня1908Відкрито як Wood Lane (Exhibition) 1908–14. Перейменовано з 1920 року на «Вуд-лейн (Вайт-сіті)». Перейменована на «Вайт-сіті» в 1947 році і закрита в 1959 році,[9] повторне відкриття як «Вуд-лейн» 12 жовтня 2008.[11]51°30′35″ пн. ш. 000°13′27″ зх. д.
Летімер-роуд16 грудня 1868Закрито з 17 січня по 1 серпня 2011 на реконструкцію.[12]51°30′50″ пн. ш. 000°13′02″ зх. д.
Ледброк-гроув13 червня 1864Відкрито як «Ноттінг-гілл», перейменовано на «Ноттінг-гілл-енд-Ледброк-гроув» в 1880 році, на «Ледброк-гроув (Норт-Кенсінгтон)» у 1919 році, на «Ледброк-гроув» у 1938-му.[9]51°31′02″ пн. ш. 000°12′38″ зх. д.
Вестборн-парк1 лютого 1866Відкрито на цьому місці 1 листопада 1871,[9] станція Great Western main line у 1871 — 1992.[13]51°31′16″ пн. ш. 000°12′04″ зх. д.
Роял-Оук30 жовтня 1871Станція Great Western main line.[14] 1871 — 193451°31′09″ пн. ш. 000°11′17″ зх. д.
Паддінгтон10 січня 1863Відкрито як Паддінгтон (Бішопс-роуд), перейменовано у 1948.[9]
Пересадки на лінії Бейкерлоо, Дистрикт та залізничну станцію Паддінгтон.
51°31′07″ пн. ш. 000°10′46″ зх. д.
Еджвар-роуд10 січня 1863Пересадка на лінію Дистрикт.51°31′12″ пн. ш. 000°10′04″ зх. д.
Бейкер-стріт10 січня 1863Пересадки на лінії Бейкерлоо, Джубилі та Метрополітен.51°31′19″ пн. ш. 000°09′25″ зх. д.
Грейт-Портленд-стріт10 січня 1863Відкрита як «Портленд-роуд», перейменована на «Грейт-Портленд-стріт» у 1917. Мала назву «Грейт-Портленд-стріт-енд-Риджентс-парк» в 1923–33.[9]51°31′26″ пн. ш. 000°08′38″ зх. д.
Юстон-сквер10 січня 1863Відкрита як «Гавер-стріт» та перейменована в 1909.[9] Пересадки на залізничну станцію Юстон.51°31′33″ пн. ш. 000°08′09″ зх. д.
Кінгс-кросс-Сент-Панкрас10 січня 1863Відкрита як «Кінгс-кросс», перейменована на «Кінгс-кросс-енд-Сент-Панкрас» в 1925 та «Кінгс-кросс-Сент-Панкрас» в 1933. Відкрито на цьому місці in 1941.[9]
Пересадки на Північну, Пікаділлі, Вікторія та на залізничні станції Сент-Панкрас, Кінгс-кросс.
51°31′49″ пн. ш. 000°07′27″ зх. д.
Фаррінгдон10 січня 1863Відкрита як «Фаррінгдон-стріт». Відкрито на цьому місці у 1865. Перейменовано на «Фаррінгдон-енд-Хай-Голборн» в 1922 та Фаррінгдон в 1936.[9]
Пересадка на потяги Thameslink.
51°31′12″ пн. ш. 000°06′19″ зх. д.
Барбікан23 грудня 1865Відкрита як «Олдерсгейт-стріт», у 1910 перейменовано на «Олдерсгейт», в 1923 — на «Олдерсгейт-енд-Барбікан», в 1968 — на «Барбікан».[9]51°31′13″ пн. ш. 000°05′52″ зх. д.
Моргейт23 грудня 1865відкрита як «Моргейт-стріт», сьогоденна назва з 1924.[9]
Пересадка на Північну лінію та приміську Northern City Line
51°31′07″ пн. ш. 000°05′19″ зх. д.
Ліверпуль-стріт11 липня 1875Лютий — липень 1875 використовувалась як залізнична.[15]
Пересадка на потяги ліній Центральна, Гаммерсміт-енд-Сіті та залізничну станцію «Ліверпуль-стріт»
51°31′04″ пн. ш. 000°04′59″ зх. д.
Олдгейт18 листопада 187651°30′50″ пн. ш. 000°04′34″ зх. д.
Тауер-гілл25 вересня 1882Metropolitan Railway відкрила «Tower of London», але закрила її в 1884 через те що District Railway відкрила метростанцію «Марк-лейн» поруч. Цю станцію перейменували на «Тауер-гілл» в 1946, відкрита в 1967 на місці «Tower of London».[9][16] Пересадка на лінію Дистрикт.51°30′36″ пн. ш. 000°04′34″ зх. д.
Моньюмент6 жовтня 1884Відкрита як «Істчіп», перейменована на «The Monument» в 1884.[9] Ескалатор сполучає зі станцією Бенк, пересадка на лінії Центральна, Північна, Ватерлоо-енд-Сіті та DLR.51°30′47″ пн. ш. 000°05′17″ зх. д.
Кеннон-стріт6 жовтня 1884пересадка на залізничну станцію «Кеннон-стріт»51°30′37″ пн. ш. 000°05′27″ зх. д.
Меншн-хаус3 липня 187151°30′44″ пн. ш. 000°05′39″ зх. д.
Блекфрайерс30 травня 1870пересадка на залізничну станцію «Блекфрайерс», а також франшизу Thameslink51°30′42″ пн. ш. 000°06′11″ зх. д.
Темпл30 травня 1870Відкрита як «The Temple».[9]51°30′40″ пн. ш. 000°06′52″ зх. д.
Ембанкмент30 травня 1870Відкрито як «Чарінг-кросс», перейменовано на «Чарінг-кросс-Ембанкмент» в 1974 та сьогоденна назва з 1976.[9] Пересадка на лінії Бакерлоо, Північна та залізничну станцію «Ембанкмент»51°30′25″ пн. ш. 000°07′19″ зх. д.
Вестмінстер24 грудня 1868Відкрито як Вестмінстер-брідж, перейменовано у сьогоденну назву 1907.[9] Пересадка на лінію Джубилі51°30′04″ пн. ш. 000°07′30″ зх. д.
Сент-Джеймс-парк24 грудня 186851°29′58″ пн. ш. 000°08′04″ зх. д.
Лондон-Вікторія24 грудня 1868Пересадка на лінію Вікторія та залізничну станцію «Лондон-Вікторія»51°29′48″ пн. ш. 000°08′41″ зх. д.
Слоун-сквер24 грудня 186851°29′33″ пн. ш. 000°09′24″ зх. д.
Саут-Кенсінгтон24 грудня 1868Пересадка на лінію Пікаділлі51°29′39″ пн. ш. 000°10′26″ зх. д.
Глостер-роуд1 October 1868Відкрито як Бромптон (Глостер-роуд), перейменовано на сьогоденну назву в 1907.[9] Пересадка на лінії Пікаділлі та Дистрикт51°29′41″ пн. ш. 000°10′59″ зх. д.
Хай-стріт-Кенсінгтон1 жовтня 1868Відкрито як Кенсінгтон (Хай-стріт), перейменовано на сьогоденну назву в 1880.[9] Пересадка на лінію Дистрикт.51°30′03″ пн. ш. 000°11′33″ зх. д.
Ноттінг-гілл-гейт1 жовтня 1868Пересадка на Центральну лінію.51°30′32″ пн. ш. 000°11′49″ зх. д.
Бейсвотер1 жовтня 1868Відкрито як Бейсвотер, перейменовано на «Бейсвотер-(Квінс-роуд)-енд-Вестборн-гроув» в 1923, Бейсвотер-(Квінс-роуд) в 1933 та Бейсвотер-(Квінсвей) в 1946.[9]51°30′43″ пн. ш. 000°11′17″ зх. д.
Паддінгтон1 жовтня 1868Відкрито як Паддінгтон (Прад-стріт), перейменовано в 1948.[9] Пересадка на лінії Бакерлоо, Гаммерсміт-енд-Сіті та залізничну станцію «Паддінгтон»

51°30′56″ пн. ш. 000°10′32″ зх. д.

Мапа


Примітки

  1. Hardy, Brian (1997). London Underground Rolling Stock (вид. 14). Harrow: Capital Transport. с. 44–46. ISBN 185414 193 7.
  2. S Stock trains take to Circle line. Global Rail News. 3 вересня 2013. Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 3 вересня 2013.
  3. Prentice, Paul (18 вересня 2013). S Stock trains enter service on the Circle and District lines. Rail (731): 26.
  4. Hendy, Peter (December 2013). Commissioner's Report. Transport for London. с. 5. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 21 грудня 2013.
  5. Metro — London, United Kingdom. Bombardier. Процитовано 27 січня 2011.
  6. Rolling Stock: C Stock. Transport for London. Процитовано 25 листопада 2012.
  7. Rolling Stock: S stock. Transport for London. Процитовано 10 січня 2012. Note: The table erroneously says "Length per car", instead of "Length per train".
  8. 'S' stock making its mark. Modern Railways (London). December 2010. с. 46.
  9. Rose, 2007.
  10. Modernisation complete as Shepherd's Bush Tube station re-opens (прес-реліз). Transport for London. 7 жовтня 2008. Архів оригіналу за 16 серпня 2012. Процитовано 6 лютого 2013. Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  11. New Wood Lane Underground station opens (прес-реліз). Transport for London. 14 жовтня 2008. Процитовано 8 грудня 2012.
  12. Latimer Road station to close for three months for engineering works (прес-реліз). Transport for London. 14 січня 2011.
  13. Butt, 1995, с. 244.
  14. Butt, 1995, с. 200.
  15. Jackson, 1986, с. 70.
  16. Jackson, 1986, с. 110.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.