Ліпот Каллаї

У 1928—1935 роках Каллаї виступав у складі другої команди одного з провідних клубів країни «Уйпешта» — УТЕ. Клуб виступав в аматорській лізі Будапешта[1]. В 1933 році Ліпот був викликаний до складу аматорської збірної Угорщини на матч проти аматорів Австрії (3:2)[2]. За цю збірну він виступатиме до 1936 року[3][4].

У 1935 році Каллаї був запрошений у першу команду «Уйпешта» і своїм шансом заграти на найвищому рівні скористався. У першому сезоні забив у складі команди 23 голи у 24 матчах, а його команда стала срібним призером чемпіонату.

У січні 1936 року Каллаї забив перший гол за аматорську збірну країни у ворота Франції (1:2)[5], а вже в квітні вперше зіграв за національну збірну. Дебют відзначив хет-триком у ворота збірної Австрії (5:3). Влітку того ж року Каллаї поїхав у складі аматорської збірної на Олімпійські ігри у Берлін. Він був одним із двох гравців тієї команди, хто грав за першу збірну (другий — Дьюла Кішш із «Ференцвароша») і одним з небагатьох, хто узагалі мав досвід виступів у вищому національному дивізіоні. Угорці вибули зі змагань у першому ж раунді, поступившись з рахунком 0:3 збірній Польщі, яка виступала практично в основному складі.

У сезоні 1936–37 Каллаї забив 24 м'ячі, встановивши свій найкращий індивідуальний результат. У центральній осі нападу поряд з Ліпотом виступали знамениті угорські нападники Єньо Вінце і Дьюла Женгеллер. Першість 1937–38 «Уйпешт» завершив на другому місці, а на рахунку Каллаї 16 забитих м'ячів. У січні 1938 року Ліпот зіграв свої останні матчі за національну збірну. Відзначився забитим голом у ворота Люксембургу (6:0).

У 1939 році «Уйпешт» під керівництвом Бели Гуттманна нарешті здобув перемогу у чемпіонаті країни. На рахунку Каллаї 12 м'ячів у 23 матчах того сезону. Більше голів у складі «Уйпешта» забили уже згадані Єньо Вінце (15) і Дьюла Женгеллер, що відзначився у тому сезоні аж 56 разів у 24 матчах. Влітку Ліпот разом з командою здобув перемогу у Кубку Мітропи, престижному міжнародному турнірі для найкращих команд Центральної Європи. На шляху до титулу, «Уйпешт» переміг італійську «Амброзіану-Інтер» (1:2, 3:1 з голом Каллаї), югославський БСК (2:4, 7:1) і земляків «Ференцварош» у фіналі (4:1 у гостях і 2:2 вдома). Загалом у Кубку Мітропи на рахунку Ліпота Каллаї 20 зіграних матчів і 6 забитих м'ячів у 1935—1940 роках[6].

У першості 1939–40 Каллаї відзначився лише двома забитими м'ячами у 18 матчах. По завершенні сезону футболіст залишив «Уйпешт». Загалом за 5 років на його рахунку 77 забитих м'ячів у 110 матчах чемпіонату за команду.

Новим клубом Каллаї став «Електромош» із Будапешта, у складі якого він виступав протягом чотирьох сезонів, в останні роки перейшовши на позицію захисника.

Кар'єра Каллаї у ролі головного тренера була нетривалою: в 1961—1962 роках він керував клубом «Печ Дожа» у 52 матчах чемпіонату[7].