Літературний ярмарок

«Літературний ярмарок» — щомісячний художньо-літературний журнал-альманах, який виходив у Харкові з грудня 1928 р. по лютий 1930[1] р. Це видання стало важливим складником літературного процесу 1920-х рр. в Україні[2].

Літературний ярмарок
Скорочена назва Літярмарок
Країна видання Україна
Періодичність виходу щомісячно
Мова українська
Головний редактор М. Хвильовий
Засновано 1928

З історії видання

Журнал з'явився у грудні 1928 р., і перше число вийшло під номером 131 (тираж 5000 примірників): «Грудень 1928 р. 12х10+11»[3]. Мікулаш Неврлий писав, що цей альманах: «…завершував собою бурхливу добу українського відродження в 20-х роках»[4]. Ідея утворення журналу-альманаху належала М. Йогансену, а підхопили її та втілили М. Хвильовий та М. Куліш[5]. Ю. Смолич писав, що: «Літературним ярмарком» прозвано, власне, спочатку відтинок Сумської вулиці від кафе «Пок» і Театральної площі, де обабіч бульвару розташувалися редакції газет і журналів, — аж до площі Мироносицької, де містилося тоді ДВОУ"[6]. Назва «ярмарок» натякала на можливість «вільної торгівлі» ідеями, на противагу «державним крамницям» і «літературним відомствам» (так редакція у полеміці саркастично називала організації пролетарської літератури на кшталт ВУСПП).

Редакція альманаху декларувала свою позицію як позагрупову, що сприяло залученню до участі у виданні низки письменників з інших літературних об'єднань (наприклад, ВУСПП), хоча фактично альманах був органом групи письменників, що раніше входили до ВАПЛІТЕ, ліквідованої у 1928 році: О. Досвітній, М. Куліш, Ю. Шпол, М. Хвильовий, Ю. Яновський, П. Панч, М. Бажан, Д. Фальківський, А. Любченко, В. Мисик, К. Поліщук, О. Влизько, Т. Масенко, Г. Косинка, П. Лісовий, П. Капельгородський, В. Ґжицький, В. Сосюра, Г. Епік, Г. Коцюба, І. Дніпровський та ін.

У альманасі друкувалися такі гострі сатири, як «Іван Іванович» та «Ревізор» М. Хвильового, п'єси «Мина Мазайло» та «Народний Малахій» М. Куліша, «Вертеп» А. Любченка, уривки з поеми «Мазепа» В. Сосюри, роман «Чорне озеро» В. Ґжицького, прозові твори І. Сенченка, В. Мисика, пізніше звинувачені у «буржуазному націоналізмі». У публіцистичних матеріалах нерідко використовувалася форма містифікованого «листа» чи «спогаду» («У своїй хаті — чужа правда і сила, і воля» П. Капельгородського; «Лист Ол. Досвітнього до М. Куліша»). Форма «листа» до окремої особи чи до «Літярмаркому» практикувалася майже в кожному номері.

Альманах неодноразово зазнавав нападів офіційної критики, навіть за зовнішнє оформлення видання (поєднання модернізму з традиційними формами українського вертепу. Після закриття цього видання було створено групу та журнал «Пролітфронт».

Примітки
  1. Літературно-мистецьке життя: 10—30-ті роки. Історія Української літератури XX століття. www.litmisto.org.ua. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 24 липня 2012.
  2. В. В. Кисіль «Літературний ярмарок» як об'єкт пародіювання (на матеріалі пародій Едварда Стріхи)
  3. Літературний ярмарок. — 1928. — Кн.1. — С. 9.
  4. Неврлий М. Літературний ярмарок // Український календар. — 1968. — С. 7.
  5. Смолич Ю. Твори: У 8 т. — К., 1981. — Т. 7. — С. 124.
  6. Смолич Ю. Твори: У 8 т. — К., 1981. — Т. 7. — С. 123.

Джерела
  • Словник літературознавчих термінів
  • Литературная энциклопедия: В 11 т. — [М.], 1929–1939. — Т. 6 / Ком. Акад.; НИИ лит. и искусства; Ред. коллегия: Лебедев-Полянский П. И., Маца И. Л., Нусинов И. М., Скрыпник И. А. Фриче В. М.; Отв. ред. Луначарский А. В.; ученый секретарь Гельфанд М. С. — М.: ОГИЗ РСФСР, гос. словарно-энцикл. изд-во «Сов. Энцикл.», 1932. — [IV], 920 стб.: ил.
  • Довідник з історії України К-П

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.