Коцюба Гордій Максимович

Гордій Максимович Коцюба
Ім'я при народженні Гордій Максимович Коцегуб
Народився 3 (15) січня 1892[1] або 2 (14) січня 1892[2]
Костів, Валківська волость, Валківський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Помер 17 грудня 1938(1938-12-17) (46 років)
Харків, Українська РСР, СРСР
Громадянство Російська імперія, УНР, СССР
Діяльність прозаїк
Alma mater юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету
Мова творів українська
Роки активності 1919–1937
Жанр оповідання, новела, роман
Magnum opus Свято на буднях, Змова масок, Нові береги
Партія Українська комуністична партія (боротьбистів) і Українська партія соціалістів-революціонерів

Горді́й Макси́мович Коцю́ба (справжнє прізвище Коцегу́б; 2 (14) січня 1892(18920114), хутір Костів Валківського повіту, нині село Валківського району Харківської області — † 17 грудня 1938, Харків, тюрма НКВД СССР) — український письменник. Член літературних організацій Спілка пролетарських письменників «Гарт» (1923—1925), ВАПЛІТЕ (1925—1927), «Пролітфронт» (1930—1931).

Жертва сталінського терору.

Життєпис

Народився в сім'ї селянина. Після трирічної народної школи працював писарем у канцеляріях. Екстерном склавши іспити за вісім класів гімназії, вступив на юридичний факультет Петербурзького університету, який закінчив 1917 року. Член Української партії соціялістів-революціонерів (боротьбистів) (жовтень 1917 — травень 1918), Української комуністичної партії (1918—1920). З жовтня 1921 року кілька місяців працював у пресбюро радянського посольства у Варшаві. Один із фундаторів і редакторів журналу «Шляхи мистецтва» (Харків, 1921—1923). Працював у редакціях газет і журналів.

21 березня 1938 року заарештований органами ГПУ, 17 грудня 1938 року військовий трибунал Харківського військового округу засудив його до розстрілу.

Реабілітований посмертно 1957 року.

Творчість

Друкувався з 1919 року. Був членом літературних організацій Спілка пролетарських письменників «Гарт» (1923—1925), ВАПЛІТЕ (1925—1927), «Пролітфронт» (1930—1931), СРПУ (тепер — НСПУ) (1934—1938).

У ранніх збірках оповідань «На межі» (1924), «Свято на буднях» (1927), «Змова масок» (1929) писав про внутрішню роздвоєність людини, про суперечність, що існує між революційним обов'язком і людяністю, за що дістав осуд офіційної критики. За основу роману «Нові береги» (1936) узяв конкретику з життя будівників Дніпрогесу, які проходили там «соціалістичну академію» й подавали приклади творчого героїзму.

У романі «Перед грозою» (1937) на прикладі криворізьких рудокопів художньо відтворив розвиток робітничого руху напередодні Першої світової війни.

Видання

Джерела та література
  • І. М. Лисенко. Коцюба Гордій Максимович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 248. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
  • Майфет Григорій. Гордій Коцюба: Риси літпортрету // Червоний шлях. — 1929. — № 4.
  • Доленґо Михайло. Гордій Коцюба // Червоний шлях. — 1931. — № 6.
  • Підгайний Леонід. Від попутника до спільника: [Про творчість Г. Коцюби] // Життя й революція. — 1931. — № 9.
  • Бернштейн М. Про творчість Гордія Коцюби // Зоря. — 1934. — № 6.
  • Власенко В. Оспівувач великих перетворень: До 70-річчя з дня народження Г. М. Коцюби // Літературна газета. — 1962. — 16 січня.
  • Мацько В. Дорога болю: [Про загибель письменника Г. Коцюби] // Вітчизна. — 1991. — № 9.
  • Поліщук Т. За що постраждав Гордій Коцюба: Невідомі факти з життя письменника-земляка // Сільські новини. — 1993. — 29 жовтня.

Посилання
  1. http://feb-web.ru/feb/kle/kle-abc/ke3/ke3-7831.htm
  2. Енциклопедія історії України — Наукова думка, 2003. — ISBN 966-00-0632-2
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.