Ліхтенштейнський діалект
Ліхтенштейнський діалект (нім. Liechtensteinische, на діалекті — Liachtaschtänerisch) — це збірна назва усіх алеманських діалектів на території Ліхтенштейну.
| Ліхтенштейнський діалект | |
|---|---|
| Liachtaschtänerisch | |
| Поширена в |
 Ліхтенштейн |
| Писемність | латиниця |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
Територія сучасного князівства Ліхтенштейн у часи Римської імперії піддалася активної романізації, проте вже з XIII століття починаючи з Фельдкірху сліди романізації стають все менш помітні, що пов'язано з експансією алеманських діалектів. У XIV столітті германо-романська мовна межа пролягала на південь від Бальцерсу. В цілому ж романський субстрат відчутний і по сьогоднішній день на усій території поширення ліхтенштейнського діалекту.
Різновиди діалекту
Локальні діалекти
Ліхтенштейнський діалект можна розділити на три більш локальних діалекти.
- Так званий унтерландський діалект (Unterländisch) — поширений на півночі князівства в Руґґелі (Ruggäll), Шелленберзі (Schellebärg), Гампріні (Gamprii), Ешені (Escha) та Маурені (Mura).
унтерландський діалектфайл - Оберландський діалект (Oberländisch) поширений на півдні у Планкені (Planka), Шані (Schaa), Вадуці (Vadoz), Трізені (Tresa) та Бальцерсі (Baltsers). Оберландський діалектфайл
- Нарешті, вальзерський діалект (Walser) — поширений у громаді Трізенберг (Trisabäärg). вальзерський діалектфайл
Варіанти вимови
Різниця між унтерландським та оберландським діалектами найбільш яскраво помітна у вимові німецького (середньоверхньонімецького) дифтонгу /ei/, який на унтерландському діалекті вимовляється як /oo/, тоді як на оберландському — /ää/.
| Середньоверхньонімецька | Унтерландський діалект | Оберландський діалект | Вальзерський діалект | Німецька | Переклад українською |
|---|---|---|---|---|---|
| ei | Schtòòфайл | Schtaaфайл | Schtèiфайл | Stein | Камінь |
| ei | Òòcha, Aachaфайл | Aachaфайл | Èichaфайл | Eiche | Дуб |
| ou | Loobфайл | Loobфайл | Lòubфайл | Laub | Листя |
| ie | Reemaфайл | Riamaфайл | Riemaфайл | Riemen | Ремінь (пасок) |
| uo | Blòòmaфайл | Bluamaфайл | Bluemaфайл | Blume | Квітка |
| iu | tüüffфайл | tüüffфайл | töuffфайл | tief | Глибокий |
| â | Òòbetфайл | Òòbetфайл | Aabatфайл | Abend | Вечір |
| i | Weesaфайл | Wesaфайл | Wisaфайл | Wiese | Лука |
| ir | Bieraфайл | Beraфайл | Biraфайл | Birne | Груша |
| ur | Tuermфайл | Tormфайл | Turaфайл | Turm | Вежа |
| or | Kharnфайл | Khòrnфайл | Chooraфайл | Korn | Зерно |
| rn | Hòrnфайл | Hòrnфайл | Hooraфайл | Horn | Ріг |
| k- | Khääsфайл | Khèèsфайл | Chääsфайл | Käse | Сир |
| s | Iisфайл | Iisфайл | Iischфайл | Eis | Лід |
| nd | Hunnфайл | Hundфайл | Hundфайл | Hund | Собака |
| – | Umpòòssaфайл | Umbäässaфайл | Aamässaфайл | Ameise | Мураха |
| – | Wèschpl | Wèschkì | Wäschgi | Wespe | Оса |
Порівняння відмінностей у назвах держави:
- Fürstentum Liechtenstein — німецькою мовою
- Різновиди ліхтенштейнського діалекту:
- Füarschtatum Liachtaschtoo — унтерландський діалект
- Förschtatum Liachtaschtää — оберландський діалект
- Fürschtatum Liachtaschtei — вальзерський діалект
Література
- Leo Jutz: Die Mundart von Südvorarlberg und Liechtenstein. Heidelberg 1925 (Germanische Bibliothek. Sammlung 1. Reihe 1. Bd. 15).
- Leo Jutz: Vorarlbergisches Wörterbuch mit Einschluß des Fürstentums Liechtenstein, 2 Bände, Wien 1955-65 (Band 2 aus dem Nachlass, redigiert von E. Gabriel und E. Kranzmayer).
- Philipp Albert Schaedler: Einiges über die Mundart der Talgemeinden Liechtensteins, in: Jahrbuch des Historischen Vereins für das Fürstentum Liechtenstein, 1915, Bd. 15, S. 5-74.
- Arthur Gassner und Annie Hilbe: Der Walserdialekt in Triesenberg. Schaan 2009 [erweiterte Ausgabe von Arthur Gassner: Der Walserdialekt in Triesenberg. o.O. 1980].
- Hans Stricker et al.: Liechtensteiner Namenbuch. Die Orts- und Flurnamen des Fürstentums Liechtenstein, Band 5 Lexikon. Vaduz 1999. ISBN 3-906393-25-9
- Hans Stricker et al.: Liechtensteiner Namenbuch. Die Orts- und Flurnamen des Fürstentums Liechtenstein, Band 6 Einführung, Quellen, Register. Vaduz 1999 (besonders Seiten 65-86). ISBN 3-906393-25-9