Л-10 «Менжинець»

Л-10 «Менжинець» (рос. Л-10 «Менжинец») радянський військовий корабель, дизель-електричний підводний мінний загороджувач серії XI (II-біс) типу «Ленінець» Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 10 червня 1934 року на заводі № 198 у Миколаєві під заводським номером 285 та найменуванням «Менжинець». Підводний човен був розібраний на секції і потім залізницею перевезений до Владивостока, де на заводі № 202 (Дальзавод) проводилася його остаточна збірка. 18 грудня 1936 року Л-10 спущений на воду, і 17 грудня 1937 року увійшов до складу Тихоокеанського флоту.

Л-10 «Менжинець»
Л-10 «Менжинец»
Схематичне зображення підводного човна типу «Ленінець» серії XI
Верф завод № 198, Миколаїв/завод № 202, Владивосток
Під прапором  СРСР
Належність  Військово-морський флот СРСР
Порт приписки Владивосток
Закладений 10 червня 1934
Спуск на воду 18 грудня 1936
Введений до складу флоту 17 грудня 1937
Виведений зі складу флоту 20 лютого 1959
На службі 19371959
Бойовий досвід Друга світова війна
Основні характеристики
Тип корабля підводний мінний загороджувач
Позначення проєкту XI (II-біс) серія типу «Л» («Ленінець»)
Швидкість (надводна) 14,5 вузлів
Швидкість (підводна) 8,5 вузли
Робоча глибина занурення 75 м
Гранична глибина занурення 90 м
Автономність плавания 28 діб
Екіпаж 52 особи
Розміри
Водотоннажність надводна 1040 т
Водотоннажність підводна 1340 т
Довжина найбільша (по КВЛ) 79,9 м
Ширина корпусу найб. 7,3 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,3 м
Силова установка
Дизель-електрична:
2 × дизельних двигуни 42БМ6
2 × електродвигуни ПГ84/50+84/50
Гвинти 2
Потужність 2 х 1100 к. с. (дизельні двигуни)
2 х 650 к. с. (електродвигуни)
Озброєння
Артилерія 1 × 102-мм гармата Б-2
Торпедно-
мінне озброєння
6 × 533-мм носових торпедних апарати (10 торпед) та 20 мін типу ПЛТ
ППО 1 × 45-мм напіватоматична універсальна гармата 21-К

У бойових діях участі не брав. 10 червня 1949 року підводний човен отримав позначення Б-10. 20 лютого 1959 року його вивели з бойового складу, роззброїли та переробили на плавучу зарядову станцію «ЗАС-18».

Див. також

Джерела

Література

  • Дмитриев В. И. — Советское подводное кораблестроение. — М.: Воениздат, 1990. — 286 с.: 8 л. ил.
  • Ковалев Э. А. — Короли подплава в море червонных валетов. Хроника начального периода советского подводного плавания. 1918—1941 гг. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2006. — 428 с.
  • Морозов М. Э., Кулагин К. Л. . Первые подлодки СССР. «Декабристы» и «Ленинцы». — М.: Коллекция, Яуза, Эксмо, 2010. — С. 90-91. — 160 с. — 2000 экз. — ISBN 978-5-699-37235-5.
  • Платонов А. В. Энциклопедия советских подводных лодок 1941—1945. — М.: АСТ, 2004. — С. 365. — 592 с. — 3000 экз. — ISBN 5-17-024904-7.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.