Мавзолей Котовського

Наступного дня після вбивства Котовського, 7 серпня 1925 року, до Бірзули (сучасний Подільськ) відрядили групу медиків, яку очолив професор Володимир Воробйов, для здійснення бальзамування тіла Котовського. Протягом кількох днів лікарі успішно виконали своє завдання. Паралельно з тим у міському парку Бірзули було споруджено невелику підземну усипальницю, куди було поміщено тіло. На похоронах Котовського були присутні радянські військові та політичні діячі Семен Будьонний, Олександр Єгоров, Йона Якір, Панас Буценко[1].

1934 року над підземною усипальницею було споруджено надземний меморіал, присвячений подіям громадянської війни та встановленню радянської влади. Ця споруда проіснувала до моменту окупації міста румунськими військами. 6 серпня 1941 року мавзолей був розграбований та знищений: були викрадені 3 ордени Червоного Прапора, які належали Котовському та зберігалися поруч з його тілом (повернуті до СРСР після війни), а саме тіло було зарите в братській могилі разом з тілами розстріляних жителів міста[1]. Незабаром робітниками залізничного депо було здійснено перепоховання жертв окупації — тіло Котовського також було віднайдене. Пошкоджені останки Котовського зберігалися були залиті спиртом для кращого збереження й були заховані до приходу Червоної армії до міста 1944 року[2].

У повоєнні часи підземну частину мавзолею було відновлено, зверху усипальнецю було накрито фанерою та встановлено портрет Котовського. Саме ж тіло, яке зазнало часткового розкладення, було повернуто до мавзолею у цинковій труні з віконцем навпроти голови[1]. Через псування тіла під час війни достеменно не відомо, чи дійсно тіло, поміщене до мавзолею, належить Котовському, чи воно було втрачено під час румунської окупації міста[2][3].

У 1960-х роках було здійснено відновлення мавзолею. 26 грудня 1965 року було відкрито сучасний меморіальний комплекс у вигляді стели з погруддям[1]. За радянської доби мавзолей був центром політичного життя — біля нього відбувалися демонстрації, його відвідували шкільні екскурсії[1][2].

У рамках закону про декомунізацію Подільська міська рада у вересні 2016 року ухвалила рішення про перепоховання Григорія Котовського на міському цвинтарі № 1[4]. Однак, це рішення лишається не виконаним, оскільки міська рада має отримати дозвіл від родичів на перепоховання[5]. Сама ж споруда відповідно до пояснення Міністерства культури України не підпадає під дію закону про декомунізацію, оскільки є місцем поховання[2].

Протягом тривалого часу мавзолей був закритий для відвідувачів, оскільки перебував у занедбаному стані. 2018 року було проведено реконструкцію комплексу за кошти міського бюджету[2].

• Національний музей-садиба М. І. Пирогова
• Мавзолей Леніна