Магалашвілі Кетеван Костянтинівна

Кетеван Костянтинівна Магалашвілі (груз. ქეთევან კონსტანტინეს ასული მაღალაშვილი; нар. 7 (19) квітня 1894, Кутаїсі, Кутаїська губернія, Російська імперія — пом. 30 травня 1973, Тбілісі, ГрузССР, СРСР) — грузинська і радянська художниця-портретистка, народна художниця Грузинської РСР (1961 рік).

Магалашвілі Кетеван Костянтинівна
ქეთევან კონსტანტინეს ასული მაღალაშვილი
Народження 19 квітня 1894(1894-04-19)[1]
Кутаїсі, Кавказьке намісництво, Російська імперія
Смерть 30 травня 1973(1973-05-30) (79 років)
  Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
Поховання Дідубійський пантеон
Країна  Російська імперія
 Грузинська Демократична Республіка
 СРСР
Жанр портрет
Навчання Московське училище живопису, скульптури та зодчества (1917) і Академія Колароссі
Діяльність реставрація, художниця, портретистка
Працівник Tbilisi National Galleryd
Нагороди
 Магалашвілі Кетеван Костянтинівна у Вікісховищі

Біографія

Народилася 7 квітня 1894 року в Кутаїсі. Коли дівчинці було два роки, сім'я переїхала до Тбілісі[2].

У 1911 році вступила до Школи живопису і скульптури в Тбілісі, в 1915 році перевелася до Московського училища живопису, ліплення і зодчества.

Приїхавши влітку 1917 року до Грузії, повернутися в Москву вже не змогла через революційні події в колишній Російській імперії[3]. Почала працювати над створенням грузинських національних костюмів в театрі-студії Георгія Джабадарі[2].

Олександр Цуцунава, Кетеван Магалашвілі та Дмитро Шеварднадзе (1930 рік)

У 1921 році влаштувалася працювати до бібліотеки Національної галереї[2], де познайомилася з її засновником і директором Дмитром Шеварднадзе. Під впливом досвідченого художника звернулася до жанру портрета, почала малювати друзів, знайомих, інших художників[4].

Кетеван Магалашвілі за роботою (Париж, 1923 рік)

У 1923 році відправилася на навчання до Мюнхена, після чого в тому ж році перевелася до Академії Колароссі у Парижі[2].

Повернувшись до Тбілісі, влаштувалася реставратором у Національну галерею, продовжила писати портрети[2]. Після арешту і, ймовірно, страти Дмитра Шеварднадзе в 1937 році звільнилася із заснованої ним галереї[4]. Почала активно брати участь у виставках[3].

У 1946 році отримала звання Заслуженого діяча мистецтв Грузинської РСР[2], з 1961 — Народний артист Грузинської РСР.

У 1961 і 1972 роки пройшли персональні виставки Кетеван Магалашвілі[2].

Померла в Тбілісі 30 травня 1973 року.

Нагороди

Творчість

Колірне вирішення портретів Магалашвілі стримане, відчувається тонка грань психологічної сторони героїв картин. Сама художниця в одному з інтерв'ю сказала, що героя портрета потрібно спочатку розговорити, вступити з ним в боротьбу або знайти якийсь інший спосіб, щоб вловити міміку обличчя, рухи рук, рухи очей, зрозуміти головну ідею[2].

Крім знайомих і художників, малювала портрети робітників-стахановців[3].

Портрети Кетеван Магалашвілі знаходяться в колекціях різних музеїв, у тому числі в Державному музеї мистецтв Грузії в Тбілісі (портрети Якова Ніколадзе (1922 рік), Єлени Ахвледіані (1924 рік), Серго Закаріадзе (1951 рік)) та Музеї мистецтва народів Сходу в Москві (портрет Медея Джапарідзе (1957 рік)).

Література

ზ. ბაბუნაშვილი, თ. ნოზაძე, «მამულიშვილთა სავანე», თბ., 1994

Примітки
  1. Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — doi:10.1515/AKL
  2. ქეთევან მაღალაშვილი. ფემინიზმი და გენდერული დემოკრატია (груз.). ფონდი ჰაინრიჰ ბიოლის. 4 червня 2014. Процитовано 11 травня 2016.
  3. Магалашвили Кетеван Константиновна. Масловка. 15 листопада 2011. Процитовано 11 травня 2016.
  4. Ketevan Magalashvili. Biography (англ.). Modernism.Ge. Процитовано 11 травня 2016.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.