Кутаїська губернія

Кутаїська губе́рнія — адміністративна одиниця Російської імперії.

Кутаїська губернія
Центр Кутаїс
Існування 1846 — 1917
Утворено 1846
Площа 25 941,8 верст²
Населення 913 657 осіб (1897)
Попередники Грузино-Імеретинська губернія
Наступники Закавказька Демократична Федеративна Республіка

Загальні відомості

Розташовувалась на південному заході Закавказзя, вздовж південно-східного берега Чорного моря й басейну річок Ріоні й Чороха.

Площа становила 25 942 кв. верст. Поверхня на півночі гориста — південні схили головного Кавказу (Дих-Тау, 17 тис. футів висоти); середня частина, річкою Ріоні, пласка, місцями болотяна, низина; південна частина губернії зайнята Малим Кавказом. Ліси вкривають близько половини усієї площі. Ґрунт у гористих місцях каменистий, у низині — наносний, надзвичайно плодоносний.

Клімат м'який, вологий та рівний. Флора розкішна субтропічна (батьківщина виноградної лози).

Населення становило 914 тисяч чоловік (міського — 62 тис.). Грузин 842 тис., абхазців 59 тис., росіян 13 тис., решта інших національностей.

Землеволодіння вкрай дрібне. Головні культури: кукурудза і виноград. Хліби (пшениця, просо, ячмінь та ін.) сіють небагато в нагорних частинах губернії. Вирощування тютюну (високі сорти) розвивалось; Чорноморським узбережжям — фруктові та апельсинові сади.

Фабрики й заводи (1900) 314 з виробництвом на 8,5 мільйонів рублів.

Гірнича справа з давніх часів; поблизу залізничної станції Квіріли найбагатші у світі родовища марганцю (до 23 мільйонів пудів на рік), мідна й свинцева руда, кам'яне вугілля (понад 3 мільйони пудів).

Залізниць 379 верст.

Адміністративний поділ

До складу губернії у 1897 році входили 7 повітів і 3 округи:

  • Кутаїський
  • Зугдідський
  • Лечхумський
  • Озургетський
  • Рачинський
  • Сенакський
  • Шаропанський
  • Артвінський округ
  • Батумський округ
  • Сухумський округ.

Міст — 4.

У 1903 році з Кутаїської губернії виділено Батумську область.

Адміністративний поділ Кутаїської губернії 1903—1918 років

До складу Кутаїської губернії у 1903—1918 роках входили 7 повітів і 1 округ.

№ Повіт Повітове місто Площа,
верст²		 Населення[1]
(1897), чол.
1 Зугдідський м. Зугдіді (3 407 чол.) 2 614,9 114 869
2 Кутаїський м. Кутаїс (32 476 чол.) 2 985,9 221 665
3 Лечхумський с. Цагері (687 чол.) 4 078,3 47 779
4 Озургетський м. Озургети (4 710 чол.) 1 985,0 90 326
5 Рачинський с. Оні (1 255 чол.) 2 494,9 60 421
6 Сенакський м. Сенакі (1 248 чол.) 1 520,0 115 785
7 Шорапанський м. Квіріли (2 010 чол.) 2 687,4 156 633
8 Сухумський округ м. Сухум (7 998 чол.) 7 575,4 106 179

Національний склад у 1897 році[2]
повіт грузини абхази турки вірмени росіяни греки євреї українці поляки курди осетини
Губернія в цілому 83,01 5,6 % 4,4 % 2,3 % 1,8 % 1,5 % 1,4 % … … … … …
Артвінський округ 73.9 … …13,9 9,7 … … … 4,6 % 1,3 % … … …
Батумський округ 69,9 … … … 3,6 % 8,1 % 8,2 % 5,3 % 1,2 % 1,9 % 1,0 % 1,9 % …
Зугдідський повіт 98,5 … … … … … … … … … … … …
Кутаїський повіт 97.00 … … … … 1,8 % … … 1,6 % … … … …
Лечхумський повіт 99,02 … … … … … … … … …
Озургетський повіт 96,3 … … … … … … … … … … … …
Рачинський повіт 97,2 … … … … … … 1,0 % … … … 5,8 %
Сенкаський повіт 96,08 … … … 1,2 % … … … … … … …
Шоропанський повіт 94,6 1,4 % … … … … … … … … … … …
Сухумський округ 24,36 % 55,28 % 6,17 % 5,66 % 5,08 % 0,12 % … 0,22 % … … … … …

Губернатори[3]
Герб губернії з офіційним описом, затверджений Олександром II (1856)
  • 17 квітня 1847—1851 — Костянтин Якович Бєлявський воєнний губернатор
  • 1851—1853 — Олександр Іванович Гагарін воєнний губернатор
  • 1853—1856 — Іван Костянтинович Багратіон-Мухранський воєнний губернатор
  • 1856—1857 — Микола Петрович Колюбакін воєнний губернатор
  • лютий 1857 — 27 жовтня 1857 — Олександр Іванович Гагарін генерал-губернатор
  • 1857—1860 — Георгій Романович Ерістов генерал-губернатор
  • 1857—1858 — Олександр Врангель генерал-губернатор
  • 1858—1861 — Микола Агафонович Іванов генерал-губернатор
  • 1861—1862 — Микола Петрович Колюбакін генерал-губернатор
  • 1862—1866 — Олександр Степанович Оголін
  • 1863—1866 — Дмитро Святополк-Мирський генерал-губернатор
  • 1867—1878 — Володимир Васильович Лєвашов воєнний губернатор
  • 1878—1883 — Микола Ясонович Малафєєв
  • 11 березня 1887 — 1 грудня 1890 — генерал-майор, (з 30 серпня 1889 року генерал-лейтенант) Олександр Іванович Гроссман воєнний губернатор
  • 22 грудня 1890 — 30 травня 1898 — Михайло Якович Шаликов воєнний губернатор
  • 19 липня 1898 — 21 квітня 1901 — генерал-майор Федір Костянтинович Гершельман воєнний губернатор
  • 20 жовтня 1901 — 25 травня 1905 — полковник, (з 6 грудня 1901 року — генерал-майор) Олексій Олексійович Смагін воєнний губернатор
  • 9 червня 1905—1906 — Володимир Старосельський в.п. губернатора
  • 1906—1907 — Олександр Петрович Язиков
  • 28 листопада 1907—1914 — Адам Іванович Словочинський
  • 1914—1916 — Лев Володимирович Потулов
  • 1916—1917 — Олександр Гудович

Символіка
  • Офіційний герб губернії (видання МВС, 1880)
  • Неофіційний герб губернії (видання Сукачова, 1878)
  • Сучасний малюнок герба губернії (2000-е)

Примітки
  1. Демоскоп Weekly. Перший загальний перепис населення Російської Імперії 1897 року. Наявне населення в губерніях, повітах, містах Російської Імперії (без Фінляндії). Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 14 квітня 2011.
  2. Демоскоп Weekly. Перший загальний перепис населення Російської Імперії 1897 року. Архів оригіналу за 2 вересня 2010. Процитовано 14 квітня 2011.
  3. ІМЕРЕТІЯ. Архів оригіналу за 13 лютого 2010. Процитовано 14 квітня 2011.

Див. також
  • Грузія у складі Російської імперії

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.