Шеварднадзе Дмитро Іраклійович

Дмитро Шевардна́дзе (груз. დიმიტრი შევარდნაძე; 18851937) грузинський художник, художник театру і кіно, громадський діяч, засновник Національної художньої галереї. Він наполегливо працював над створенням Державного художнього музею та Академії мистецтв у Тбілісі. Репресований 1937 року.

Шеварднадзе Дмитро Іраклійович
груз. დიმიტრი შევარდნაძე
Народився 1 грудня 1885(1885-12-01)
Бахвіd, Озургетський повітd, Кутаїська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія
Помер 1937[1]
Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
·розстріл
Країна  СРСР
Діяльність художник, фотограф, сценограф, художник по костюмах
Галузь живопис
Alma mater Мюнхенська академія мистецтв
Родичі Шеварднадзе Едуард Амвросійович
IMDb ID 0792918

Його дружиною була художниця Кетеван Магалашвілі. Дмитро Шеварднадзе — двоюрідний дід президента Грузії Едуарда Шеварднадзе.

Біографія

Народився в родині вчителя в селі Бахві в Гурії. Після закінчення Кутаїського реального училища в 1906 році він виїхав за кордон, щоб здобути вищу освіту.

Деякий час жив із братом у Цюриху. З 1907 по 1912 роки навчався в Мюнхенській академії мистецтв у класі професора Отто Цайца. Призначеної стипендії йому не хватало, щоб покрити витрати на оренду студії, натурщиць, фарби та інше, тому він підробляв фотографом. Працював над іконостасом церкви в Чиатурі, крім того, малював карикатури для грузинського гумористичного журналу «Багаг і Саламур». У 1912 році закінчив Академію витончених мистецтв. У 1916 році повернувся до Грузії.

Був ініціатором або учасником багатьох культурних заходів у Грузії. Під його керівництвом у 1916 році засновано Товариство грузинських художників, яке було першою професійною організацією художників Грузії. Товариство присудило стипендії молодим грузинським художникам: Ладо Гудіашвілі, Шалві Кікодзе, Олені Ахвледіані, Давиду Какабадзе та іншим. Брав активну участь у діяльності Грузинського історико-етнографічного товариства (дійсним членом якого був одноголосно обраний у 1911 році). Брав участь у збиранні творів грузинських художників, серед них Ніко Піросмані. Створив герб Тбіліського державного університету.

Під керівництвом Шеварднадзе в 1916 році була організована експедиція в село Набахтеві для зібрання розписів місцевої церкви Божої Матері, де збереглися фрески початку XV століття (1412—1431) із сімейними портретами Аміраджібів. З його ініціативи стало традицією зберігати копії фресок у грузинських музеях. Пізніше, в 1935 році, за його ініціативою разом з художником-реставратором Шалвою Абрамішвілі він вилучив частину фрески, яка була приречена на загибель, і передав її в Грузинський художній музей.

У 1917 році був ініціатором експедиції на Південну Грузію під керівництвом Еквтиме Такаїшвілі. У 1920 році за його ініціативою була створена Національна картинна галерея. Він збирав картини по всій Грузії, деякі з них подарували, деякі він купив за власні кошти й подарував галереї. Шеварднадзе зібрав багато чудових зразків тбіліського, перського та західного живопису 19 століття. Він покинув свою квартиру й оселився в підвалі галереї. Свою квартиру віддав художниці Кетеван Магалашвілі. Вони познайомилися в 1919 році.

У зв'язку з розширенням колекції довелося перенести музей. За ініціативою Шеварднадзе в 1933 році Грузинський художній музей був перенесений до в'язниці Метехі, а саму в'язницю перенесли в Ортачалу, один з районів старого Тбілісі. У зв'язку з цим у листопаді 1933 року відбувся урочистий мітинг. На мітингу колишній комендант тюрми Метехі передав ключі від в'язниці новому директору Метехі Дмитру Шеварднадзе. «Ми повинні перетворити цю фортецю на новий Лувр», — сказав Шеварднадзе.

У 1920-х роках обраний головою Комітету охорони пам'яток культури. Він також створив ескізи поштових марок і банкнот Демократичної Республіки Грузія.

Репресії і смерть

У 1937 році виступив проти планів Лаврентія Берії, який на той час був секретарем ЦК КП(б) Грузії, щодо знесення церкви Успіння в Метехі. Отримав від Берії пропозицію стати директором музею, в якому знаходилася масштабна копія церкви, в обмін на відмову від виступів проти її зносу, але не прийняв його. Незабаром був заарештований і 13 вересня 1937 розстріляний, проте церква так і не була знесена. Архів Шеварднадзе зуміли врятувати його дружина Кетеван Магалашвілі та двоюрідна сестра Кетеван Челідзе.

Творчість

Автор живописно-графічних портретів, серед яких виділяється: «Автопортрет» (1910), «Натюрморт з трояндами» (1913), «Жінка, що шиє біля вікна» (1913), «Старий в профіль» (1914), «Учитель математики» (1918).

Шеварднадзе був одним із піонерів грузинського театрального та кіномалярства. Йому належать декорації та костюми до опери Закарії Паліашвілі «Авесалом і Ефір» (1924, реж. Коте Марджанішвілі), опери Баланчівадзе «Тамар Цбієрі» (1926), ескізи костюмів до опери Аракішвілі «Легенда про Шота Руставелі» (1919), ескізи костюмів і манекенів першої грузинської пантоміми (Т. Вахвахішвілі «Мзетам», 1929). Шеварднадзе був режисером першого грузинського художнього фільму «Крістіна» (1916), а також фільмів: «Хто винен?» (1925), «Елісо» (1928), «Повстання в Гурії» (1929).

Галерея

Примітки

  1. Faceted Application of Subject Terminology

Література

  • C Каландія, «Грузинські художники і Тбілісі», Тбілісі, 2014, с. 24

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.