Мадлен Французька (королева Шотландії)

Принцеса Магдалина народилася в Сен-Жермен-ан-Ле. Вона була п'ятою дитиною і третьою донькою французького короля Франциска I і його першої дружини, герцогині Бретані Клавдії I. Її матір була милою і доброю, але слабкою і хворобливою жінкою, ця риса передалась Магдалині у спадок від неї, принцеса провела дитинство в долині Луари. У віці чотирьох років Магдалина стала сиротою, її матір померла на 24-му році життя, в наслідок чергових пологів. За рік до смерті, 1523 народилася молодша сестра Магдалини, Маргарита, Після смерті матері маленьких: Магдалину і Маргариту, відправили на виховання до тітки (старшої сестри Франциска I) Маргарити, яка майже замінила їм матір, Маргарита віддавала їм всю свою материнську ласку і любов, оскільки своїх дітей вона ще не мала. У 1525 році відбулась «Битва при Павії» яка закінчилась поразкою для французів. Під час цієї битви її батько потрапив у полон, але вже через рік він повернувся з полону, підписавши принизливий Мадридський договір. У 1527 році Магдалина і її сестра Маргарита переїжджають жити в Наварру, в зв'язку з новим одруженням їхньої тітки Маргарити, яка вийшла заміж за короля Наварри Генріха II. В Наваррі вони проживали до 1530 року. Того року Франциск I одружився вдруге на Елеонорі Габсбург, її не любив ні король, ні французькі придворні, але сама вона була доброю жінкою, зразу ж після весілля вона забрала принцес до свого двору, вона турбувалася про них як могла. Тому Магдалина і її сестра виросли в любові та турботі[1].

За три роки до народження Мадлен був підписаний Франко-Шотландський договір в Руані, метою якого було підтримати Старий союз після поразки шотландців у битві біля Флоддена. Одним з положень договору був шлюб шотландського короля з французькою принцесою. У квітні 1530 року Іоанн I (герцог Олбані), був уповноважений завершити переговори про шлюб Якова V і Мадлен[2]. Однак, оскільки Мадлен не володіла чудовим здоров'ям, була запропонована інша французька наречена — Марія Бурбон — і придане, рівне приданому доньки французького короля.

Яків V погодився на шлюб з Марією і в 1536 році вирушив до Франції, щоб зустрітися з нею. Але тут він зустрівся і з Мадлен, був вражений її ніжністю й попросив у короля її руки. Посилаючись на хворобу принцеси і суворий клімат Шотландії, який міг виявитися фатальним для здоров'я доньки, що вже похитнулося, Франциск І не дав згоди на шлюб[3].

Яків V продовжував наполягати на шлюбі саме з Мадлен і, оскільки сама принцеса висловила жвавий інтерес до молодого шотландського короля, Франциск I дав згоду на шлюб. Пара обвінчалася 1 січня 1537 року в Соборі Паризької Богоматері[4]. Франциск I надав доньці дуже щедре придане, яке допомогло поповнити спорожнілу шотландську скарбницю. Згідно зі шлюбним договором, підписаним у Блуа, Мадлен відреклася від усіх своїх прав, а також від прав своїх спадкоємців на французьку корону. У разі передчасної смерті її чоловіка у розпорядженні Мадлен залишалися володіння в графствах Файф, Стратерн, Росс і Оркні, які включали в себе Фолклендський палац, замок Стерлінг замок Дінгуолл з лордством Галлоуей і замком Трив[5].

Герб Мадлен як королеви Шотландії. Герб зображує: половину герба Шотландії (ліва частина) і половину герба Франції (права частина).

Після кількох місяців святкових гулянь і святкувань на початку травня 1537 року молодята відбули в Шотландію. На той момент здоров'я Мадлен вже викликало серйозні побоювання, і після прибуття в Шотландію принцеса вже була тяжко хвора. Королівська пара прибула в Літ напередодні Трійці о 10 годині ранку 19 травня[6]. За словами Джона Леслі кораблі буквально ломилися від приданого Мадлен.

Зберігся докладний список весільних подарунків Франциска I[7]. Разом з Мадлен у Шотландію прибули і 11 французьких членів її двору: колишня гувернантка Мадлен Анна Бюссі, мадам Монтре, мадам Брен, секретар Мадлен Жан Ланжеак, єпископ Ліможа, майстер господарства Іоанн Сент-Обін, сквайр Карл Марконні, доктор Мастер Патрі, пажі Джон Краммі і П'єр де Ронсар, хутровик Гіллан, м'ясник Іоанн Кеннет і перукар Ентоні[8].

Мадлен написала батькові з Единбургу 8 червня 1537 року, повідомивши, що їй полегшало і симптоми хвороби майже зникли[9]. Однак місяць опісля, 7 липня 1537 року, не доживши трохи більш як місяць до свого сімнадцятиріччя, Мадлен, яку прозвали в Шотландії «літньою королевою», померла на руках у чоловіка в Единбурзі. Тіло Мадлен віддали землі в Холірудському абатстві.

Весілля і смерть королеви Мадлен оспівав поет Девід Ліндсей «Deploration of Deith of Quene Magdalene»[10].

Менш як через рік Яків V одружився з овдовілою Марією Гіз, яка була присутня на весіллі Мадлен. Двадцять років по тому в Единбурзькому замку при складанні опису були знайдені два маленьких золотих кубки, агатовий умивальник, яшмова ваза і кришталевий глечик, подаровані Мадлен у Франції, коли вона була дитиною[11].

• Ashley, Mike. {{{Заголовок}}}. — P. 570. — ISBN 0786706929, 9780786706921.
• Balfour, James. The Historical Works. — Т. 1. — P. 266—267.
• Hannay, Robert Kerr. {{{Заголовок}}}. — 468 p.
• Leslie, John. The History of Scotland. — P. 299.
• Lindsay, David. Sir David Lyndsay selected poems. — P. 101—108, 260—266.
• Marshall, Rosalind Kay. Scottish Queens, 1034-1714. — P. 101. — ISBN 1862322716, 9781862322714.
• Thomas, Andrea. Princelie Majestie: The Court of James V of Scotland, 1528-1542. — P. 45. — ISBN 085976611X, 9780859766111.
• A collection of inventories and other records of the royal wardrobe and jewelhouse; and of the artillery and munitioun in some of the royal castles. — P. 63.