Майка звичайна

Майка звичайна (Meloe proscarabaeus) — жук з родини наривників (Meloidae). Крила відсутні, надкрила вкорочені, ззаду розходяться.

?
Майка звичайна

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Твердокрилі (Coleoptera)
Родина: Наривники (Meloidae)
Рід: Майка (Meloe)
Вид: Майка звичайна
Meloe proscarabaeus
Linnaeus, 1758
Посилання
Вікісховище: Meloe proscarabaeus
Віківиди: Meloe proscarabaeus
EOL: 3271977
NCBI: 34751

Опис

Жук чорного або темно-синього кольору з металевим відливом, з м'яким тілом без задніх крил і з редукованими надкрилами. Самки з великим, товстим черевцем. Тіло незграбне, м'ясисте, у самок з сильно роздутим черевцем, яке лише частково прикрите надкрилами. Довжина тіла від 15 до 40 мм.

Коли їм загрожує небезпека, виділяють зі зчленувань тіла маслянисту, неприємно пахнучу рідину.

Розвиток

Життя майок дуже коротке. Самці вмирають після спарювання, а самки — як тільки встигнуть відкласти яйця. При кладці самка вириває попередньо ямку, глибиною приблизно 26 мм, і відкладає туди яйця купкою. Влаштувавши одне гніздо, вона приймається за друге, третє, іноді навіть четверте, так що загалом відкладає від 2 до 10 тис. яєць.

Розповсюдження

Жуки зустрічаються в Європі, від сходу до Центральної Азії. Вони живуть у піщаних і відкритих місцях. Жуки регіонально досить поширені в Центральній Європі. В цілому, їх кількість зменшується, оскільки середовище проживання жуків, особливо луків, все частіше змінюється. Тому ці жуки, приміром, у Німеччині в Червоному списку зникаючих видів.

Спосіб життя

З'являються майки в перших числах травня. Личинки виповзають через 28-40 днів і живляться рослинами, але почасти і ведуть паразитичний спосіб життя на личинках інших комах, що їм неважко при незначній величині. Личинки паразитують у гніздах бджіл. Молоді личинки розселяються на далекі відстані, забираючись на квітки і прикріплюючись до бджіл та інших літаючих комах. Для приманювання цих комах група личинок сама може зображати бутон квітки[1].

Галерея

Звичайна Майка:

Примітки

  1. Отрута. Досягнення еволюції / Poison, an evolutionary mystery. Документальний фільм (реж. Пак Сонун, Республіка Корея, 2015). Серія 3 «Отруйна війна рослин і тварин». 32:40

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.