Макаренкове
Макаре́нкове (Єсипенків) — село в Чернігівській області України. За адміністративним поділом до липня 2020 року село входило до Талалаївського району, а після укрупнення районів входить до Прилуцького району. Підпорядковане Чернецькій сільській раді. Розташоване за 13 км від залізничної станції Талалаївки. Населення — 93 особи, площа — 0,415 км².
село Макаренкове | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район/міськрада | Прилуцький район |
Рада | Чернецька сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA74080190190040326 |
Основні дані | |
Засноване | до 1826 |
Колишня назва | хутора Осипенків та Остапенків |
Населення | 93 |
Площа | 0,415 км² |
Густота населення | 224,1 осіб/км² |
Поштовий індекс | 17263 |
Телефонний код | +380 4634 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°45′06″ пн. ш. 33°02′46″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
158 м[1] |
Найближча залізнична станція | Талалаївка |
Відстань до залізничної станції |
13 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 17263, село Чернецьке, вулиця Дружби, 35 |
Карта | |
Макаренкове | |
Макаренкове | |
Мапа | |
Історія
Хутір Макаренків створено з 2 хуторів Осипенків[2] и Остапенків[3]
Уперше сало згадується під 1869 роком[4]. Воно входило до Березівської волості 2-го стану Прилуцького повіту Полтавської губернії. Можливо, це Макаренків хутір, згаданий під 1781 роком.
1886 року у селі було 7 дворів козаків, 9 хат, 42 жителя. 1910 року — 6 господарств козаків, 79 жителів, у тому числі 1 кравець, все інше доросле населення займалося землеробством. Було 332 десятини придатної землі.
З приходом радянської влади, у 1923 року село відійшло до Роменської округи УСРР.
Див. також
Примітки
- Погода в селі Макаренковому.
- Трехверстовка Черниговской области. Военно-топографическая карта.. www.etomesto.ru. Процитовано 3 грудня 2021.
- Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 годов. www.etomesto.ru. Процитовано 3 грудня 2021.
- Военно-топографическая карта России по рекогносцировке 1869 года.(рос.)
Література
- Шкоропад Д. О., Савон О. А. Прилуччина: Енциклопедичний довідник. — Ніжин : «Аспект-Поліграф», 2007. — 560 с. — ISBN 978-966-340-221-5.