Макарій Оксіюк

У 1907 році закінчив Холмську духовну семінарію.

У 1911 році закінчив Київську духовну академію зі ступенем кандидата богослов'я і залишений при академії професорським стипендіатом.

У 1912 році був обраний доцентом академії по другій кафедрі Патрологія.

У 1914 році здобув ступінь магістра богослов'я за твір «Есхатологія св. Григорія Нісського». Історико-догматичне дослідження. Київ, 1914.

У 1917 році був обраний професором Київської академії і перебував на цій посаді до закриття академії в 1922 році.

З 1918–1922 р. перебував також доцентом з історії Візантії в Київському університеті та інституті Народної Освіти.

З 1926–1933 р. працював у бібліотеці Української Академії Наук у Києві на посаді наукового працівника з функціями завідувача книгосховищем.

Після закриття духовної академії та виключення історії Візантії з планів викладання в ІНО, перебував також викладачем середніх навчальних закладів з історії та мов.

У 1942 році овдовів і в тому ж році прийняв священний сан . Перебував настоятелем спочатку св. Покровської, а потім св. Дмитрівської церкви в м. Києві.

У 1943 році возведений у сан протоієрея.

20 квітня 1945 в Загорську (Сергіїв Посад, Росія) пострижений у чернецтво і зведений в сан архімандрита Почаївської лаври.

22 квітня 1945 хіротонізований в єпископа Львівського і Тернопільського.

Хіротонія здійснена в Московському Патріаршому Богоявленському соборі Святійшим Патріархом Алексієм в співслужінні з митрополитом Київським Іоанном і єпископом Кишинівським Ієронімом.

До дня Великодня 21 квітня 1946, за труди в справі ліквідації УГКЦ нагороджений саном архієпископа РПЦ.

3 червня 1948 — архієпископ Львівський і Тернопільський і Мукачівсько-Ужгородський РПЦ.

З 8 по 18 липня 1948 року був учасником церковного торжества в Москві з нагоди 500-річчя автокефалії Російської Православної Церкви. Брав участь у нарадах патріархів і представників автокефальних Православних Церков за запропонованими Московською Патріархією питань: а) Ватикан і Православна Церква;

б) Екуменічний рух і Православна Церква;

в) Про Англіканській церковній ієрархії;

г) Про церковний календар.

18 серпня 1949 нагороджений правом носіння хреста на клобуку.

З грудня 1949 року — почесний член Московської духовної академії.

На початку 1950 року організував Архієрейську конференцію за участю єпископів Антонія Станіславського і Михаїла Дрогобицького, присвячену питанням обрядності.

17 березня 1950 звільнений від управління Мукачівсько-Ужгородської єпархії, залишившись архієпископом Львівським і Тернопільським.

19 квітня 1951 року собор єпископів Польської автокефальної православної церкви попросив патріарха Олексія І визначити ієрарха на посаду митрополита Варшавського і всієї Польщі. 15 травня 1951 відпущений під юрисдикцію Польської автокефальної Православної Церкви.

17 червня 1951 вручений диплом почесного члена Московської Духовної Академії.

8 липня 1951 возведений у сан митрополита Варшавського і всієї Польщі та затверджен Головою Польської автокефальної Православної Церкви. Константинопольський патріархат визнав вибір нелегітимним, по причині позбавлення посади митрополита Діонісія. Митрополит Макарій іколи не прийняв польського громадянства, залишаючись громадянином СРСР.

5 вересня 1951 ліквідував Варшавську православну консисторію. В 1952 році скасував Внутрішній церковний статут і Парафіальний статут ПАПЦ. Церква стала централізованою і в ній були запроваджені норми Російської Православної Церкви.

Значно вплинув на стан православної церкви на Підляшші. Очолив Варшавсько-Більську єпархію. Його турботами упорядковане богослужбове і господарське життя Яблочинського Свято-Онуфріївського чоловічого монастиря і та Свято-Марфо-Маріїнського жіночого монастиря на горі Грабарці.

Могила митрополита на цвинтарі Успенського монастиря в Одесі

В 1954 році створив двомісячний російськомовний «Церковний вісник» і став його редактором.

Відстоював російський характер церкви в Польщі і виступав проти поширення церковних видань на білоруській, польській і український мові. В українські приходи часто призначав священиків, які не володіли мовою населення. Побоювався звинувачень в українському націоналізмі. Тим не менше в 1956 році ввів навчання української мови в Варшавській духовній семінарії. Добився відкриття Православної секції в Християнській богословській академії.

Відбудовував Варшавський кафедеральний собор святої Марії Магдалини в Варшаві.

З 1957 року влада почала активно шукати заміну митрополиту довоєнними кадрами з польським громадянством. Процес стримував поганий стан здоров'я Макарія.

9 грудня 1959 року зрікся посади. В травні 1960 виїхав з Польщі на лікування до Москви.

• Теопасхитские споры, Киев, 1913.
• Учение св. Апостола Павла об оправдании, Киев, 1914.
• Эсхатология св. Григория Нисского (Историко-догматическое исследование) (магистерская диссертация), Киев, 1914.
• "Проповеди, произнесенные на пассиях в Великом посту, " Труды Киевской дух. академии, 1911—1922 гг.
• Сводный каталог иностранной периодики в библиотеках г. Киева (в рукописи одобренный к печатанию), Киев, 1933.
• "Послання Всечеснішим отцям деканам, настоятелям св. монастырів і всім душпастирям парафій Львівсько-Тернопільської Архієпископії, " Єпархіальний Вісник, 1946, № 6, 3-4.
• "Всечеснішим душпастирям, благочестивим інокам і всім вірним Святої Православної Церкви на Львівщині і Тернопільщині (Різдвяне послання), " Єпархіальний Вісник, 1947, № 1, 3-5.
• "Православна Церква в Західних Областях України, " Єпархіальний Вісник, 1947, № 6, 3-4.
• "Проповідь на I-й день Різдва Христова, " Єпархіальний Вісник, 1947, № 2, 50-51.
• "Всечеснішим душпастирям, благочестивим інокам і всім вірним наших єпархій в західних областях України, " Єпархіальний Вісник, 1947, № 3, 67-69.
• "Всечеснішим душпастирям, благочестивим інокам і всім вірним Св. Правосл. Церкви на Львівщини і Тернопольщині (Великодне послання), " Єпархіальний Вісник, 1947, № 4, 99-101.
• "Слово в день роковин Львівського Церковного Собору перед молебном у кафедральному храмі св. Юра (9 березня 1947 року), " Єпархіальний Вісник, 1947, № 4, 106—108.
• "Високопреподобнішим настоятелям монастирів і всечеснішим отцям деканам, " Єпархіальний Вісник, 1947, № 5-6, 133-13?.
• "Слово після освячення церкви в ім'я св. Архистратіга Михаїла в м. Львові (8 червня 1947 року), " Єпархіальний Вісник, 1947, № 7, 217—219.
• "Слово, виглошене в день Успіния Божої Матері за Божественною Литургиєю в Мукачівському монастирі на Чернечій горі 15/28 серпня 1947 року, " Єпархіальний Вісник, 1947, № 9, 272—274.
• "Слово перед молебном у Львівському кафедральному соборі 7 листопада 1947 року, " Єпархіальний Вісник, 1947, № 11, 337—338.
• "Слово в день Великомучениці Варвари за Божественною Литургією в Чернівецькому кафедральному соборі 4-17 грудня 1947 року, " Єпархіальний Вісник, 1947, № 12, 360—362.
• "Різдвяне послання, " Єпархіальний Вісник, 1948, № 1, 5-7.
• "Слово на другий день Різдва Христова в св. Георгієвській Церкви м. Львові, " Єпархіальний Вісник, 1948, № 1, 19-21.
• "Слово перед молебном у день 30-річниці Української Радянської Держави 25 січня 1948 року, " Єпархіальний Вісник, 1948, № 1, 21-23.
• Послание к Закарпатскому народу, Львов, 1948.
• Статті про церковне життя Хомщини XVII—XVIII вв., надруковані в 1912—1915 гг. в часописах «Холмская Церковная Жизнь» і «Холмская Русь».

• Polski Słownik Biograficzny, t. XIX, z. 2, Kraków 1974, s. 217—218.
• K. Urban, Kościół Prawosławny w Polsce. 1945—1970 (rys historyczny), Kraków 1996, s. 76 — 81, s. 207.
• S. Dudra, Metropolita Dionizy (Waledyński). 1876—1960, Warszawa 2010, s. 21.
• Волнянский Н., Труды предстоятеля Польской Правосл. Церкви, Журнал Московской патриархии, 1954, № 4.
• Мануил. РПИ, т. 4, с. 243—46;
• Мирошниченко М., Предстоятель Православной Церкви в Польше митр. Макарий (Некролог), Журнал Московской патриархии, 1961, № 4.

• Митрополит Макарій (Оксіюк)^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Пам'яті владики Макарія^{[недоступне посилання з липня 2019]}