Макар (Жвіф) Олександр Михайлович
Олександр Михайлович Макар (Жвіф) (1877, місто Одеса — 8 липня 1961, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський діяч, лікар, журналіст, дипломат. Член Центральної Контрольної Комісії КП(б)У в квітні 1923 — травні 1924 р. Член Президії Центральної Контрольної Комісії КП(б)У в квітні 1923 — травні 1924 р.
| Макар (Жвіф) Олександр Михайлович | |
|---|---|
| рос. Александр Михайлович Макар | |
| Народився |
1877 Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Помер |
8 липня 1961 Москва, СРСР |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | Базельський університет |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
 |
Біографія
Народився в родині вчителя. Член РСДРП з 1899 року.
У 1904 році закінчив фізико-математичний факультет Новоросійського університету в Одесі, навчався на медичному факультеті Новоросійського університету.
Учасник революційних подій 1905—1907 років у Одесі. Емігрував до Швейцарії, де продовжив навчання на медичному факультеті Базельського університету. У 1907—1917 роках — в еміграції, працював лікарем. У квітні 1917 року повернувся в Росію.
З червня 1917 року — член Одеського комітету РСДРП(б), редактор одеських більшовицьких газет «Голос пролетария» і «Солдатская мысль». Один з керівників Одеського січневого збройного повстання 1918 року, член Одеського військово-революційного комітету, комісар охорони здоров'я та комісар преси ЦВК Рад Румунського фронту, Чорноморського флоту і Одеського військового округу. У січні — лютому 1918 року — народний комісар охорони здоров'я і соціального захисту Одеської радянської республіки.
З березня 1918 року — член Московського комітету РКП(б), співробітник редакції газети «Правда».
З літа 1919 року — член Колегії Народного комісаріату охорони здоров'я Української СРР, комісар санітарного управління 12-ї армії РСЧА.
У 1920 році — голова Всеукраїнського комітету з трудової діяльності. До 1922 року працював заступником генерального прокурора Української СРР.
У 1922 — червні 1923 року — голова Центральної Контрольної Комісії КП(б)У, член Колегії Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції УСРР.
У 1924 — березні 1926 року — радник повноважного представництва СРСР в Італії. У березні 1926 — жовтні 1927 року — повноважний представник СРСР в Норвегії. У жовтні 1927 — січні 1930 року — повноважний представник СРСР в Мексиці.
У 1930—1932 роках — голова секції обміну в Державній плановій комісії СРСР. З 1932 року — член Колегії Народного комісаріату зв'язку СРСР. Потім був членом Верховного суду СРСР.
З 1949 року — персональний пенсіонер. Похований на Новодівочому кладовищі Москви.