Макеєв Віктор Петрович

Віктор Петрович Макеєв (25 жовтня 1924(19241025), село Протопопово, тепер селище імені Кірова міста Коломни Московської області, Російська Федерація 25 жовтня 1985, місто Москва) радянський вчений, творець науково-конструкторської школи морського стратегічного ракетобудування, головний конструктор Конструкторського бюро машинобудування Міністерства загального машинобудування СРСР в місті Міасі Челябінської області. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1971—1976 роках. Член ЦК КПРС у 1976—1985 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 7—11-го скликань. Доктор технічних наук (1965), професор (1965). Член-кореспондент Академії наук СРСР (з 1968). Академік Академії наук СРСР (з 1976). Двічі Герой Соціалістичної Праці (17.06.1961, 24.10.1974).

Макеєв Віктор Петрович
рос. Виктор Макеев
Народився 25 жовтня 1924(1924-10-25)[1]
село Протопопово, тепер селище імені Кірова міста Коломни Московської області, Російська Федерація
Помер 25 жовтня 1985(1985-10-25) (61 рік)
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство  СРСР
Національність росіянин
Діяльність інженер, науковець, винахідник, викладач університету, політик
Галузь ракетобудування
Alma mater Московський авіаційний інститут (1948), Казанський національний дослідницький технічний університет імені А. М. Туполєваd і Московський державний технічний університет імені Баумана (1950)
Науковий ступінь доктор технічних наук (1965)
Вчене звання Список академіків АН СРСР
Науковий керівник Корольов Сергій Павлович
Знання мов російська
Заклад Makeyev Rocket Design Bureaud, Південно-Уральський державний університетd і МФТІ
Членство Академія наук СРСР, ЦК КПРС і Академія наук СРСР
Посада депутат Верховної ради СРСР
Партія КПРС
Нагороди

Життєпис

Народився в родині робітника Коломенського машинобудівного заводу. Працював з 1939 року на авіаційному заводі № 22 в Москві (з 1941 року — в евакуації в місті Казані) креслярем і конструктором.

Навчався на вечірньому відділенні Казанського авіаційного інституту (1942). У 1944 році був переведений на денне відділення Московського авіаційного інституту імені Серго Орджонікідзе, який закінчив у 1948 році. У 1950 закінчив Вищі інженерні курси при Московському вищому технічному училищі імені Баумана.

З 1947 року (паралельно з навчанням) працював в особливому конструкторському бюро (ОКБ-1) науково-дослідного інституту (НДІ-88_ провідним конструктором. Учасник створення оперативно-тактичної ракети Р-11 і першої морської балістичної ракети Р-11ФМ.

У 1950—1952 роках — інструктор відділу робітничої молоді ЦК ВЛКСМ.

Член ВКП(б) з 1951 року.

З 1952 року — провідний конструктор в ОКБ-1. У 1955 році за пропозицією С. П. Корольова призначений головним конструктором СКБ-385 (згодом — КБ машинобудування). З 1963 року — начальник підприємства і головний конструктор, з 1977 року — начальник конструкторського бюро (КБ) машинобудування і генеральний конструктор в місті Міасі Челябінської області.

Одночасно з 1960 по 1981 рік — професор, завідувач кафедри літальних апаратів в Челябінському політехнічному інституті, з 1981 по 1985 рік — завідувач кафедри проблем енергомашинобудування Московського фізико-технічного інституту.

Під його керівництвом КБ машинобудування стало провідною науково-конструкторською організацією СРСР, сформувалася розгалужена кооперація НДІ, КБ, заводів-виготовлювачів, випробувальних полігонів, яка вирішувала завдання розробки, виготовлення та випробування ракетних комплексів для Військово-морського Флоту.

Указом Президії Верховної Ради СРСР («закритим») від 17 червня 1961 року за видатні заслуги у створенні зразків ракетної техніки і забезпеченні успішного польоту людини в космічний простір Макеєву Віктору Петровичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 жовтня 1974 року за створення комплексу з ракетою РСМ-40 Макеєв Віктор Петрович нагороджений орденом Леніна і другою золотою медаллю «Серп і Молот».

Автор 32 основоположних винаходів, понад 200 друкованих праць, в тому числі монографій.

Помер 25 жовтня 1985 року. Похований на Новодівичому цвинтарі в Москві.

Нагороди і звання

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.