Максим Перепелиця
«Максим Перепелиця» (рос. «Максим Перепелица») — радянський художній комедійний фільм, котрий зняла студія «Ленфільм» 1955 року. Фільм режисера Анатолія Граника за сценарієм Івана Стаднюка з Леонідом Биковим, Миколою Яковченком, Олександром Борисовим, Георгієм Віциним і Таїсією Литвиненко в головних ролях.
Максим Перепелиця | |
---|---|
рос. Максим Перепелица | |
| |
Жанр | Комедія |
Режисер | Анатолій Граник |
Сценарист | Іван Стаднюк |
У головних ролях |
Леонід Биков Олександр Борисов Георгій Віцин Таїсія Литвиненко |
Оператор |
Дмитро Месхієв А. Сисоєв |
Композитор | Василь Соловйов-Сєдой |
Монтаж | Стера Горакова |
Кінокомпанія | Ленфільм |
Тривалість | 94 хв. |
Мова | російська |
Країна | СРСР |
Рік | 1955 |
IMDb | ID 0048362 |
Максим Перепелиця у Вікіцитатах |
Сюжет
Максим Перепелиця — веселий, пустотливий і спритний хлопець з українського села Яблунівки. І попри свою молодість, він відома особа в рідному селі. У нього фантастичне вміння вигадувати всілякі жарти й небилиці й ухилятися від роботи. Яких тільки непорозумінь не виникало з його вини! Призов до армії не затьмарив веселої Максимової душі. Правління колгоспу хотіло позбавити Максима почесного обов'язку служити в радянській армії, але йому повірили на слово, що він виправиться. Бажаючи «убезпечити» себе від можливих суперників, він розсилає всім чоловікам у селі «гарбузи» від імені коханої дівчини Марусі — традиційний знак відмови у сватанні.
І в армії Максим не залишає своїх витівок. Намагаючись уникнути труднощів солдатської служби, Максим, як і раніше хитрує, хоча іноді хитрість обходиться йому нарядом поза чергою. Одначе гнучкість характеру й добра вдача роблять його податливим у справі перевиховання. Проявивши кмітливість та ініціативу під час навчань, він отримує звання молодшого сержанта й повертається в рідне село героєм.
У фільмі знімались
У ролях | Персонаж | ||
---|---|---|---|
Леонід Биков | Максим Кіндратович Перепелиця | ||
Олександр Борисов | Марко Муха | ||
Георгій Віцин | дід Мусій | ||
Таїсія Литвиненко | Василинка | ||
Тетяна Пельтцер | бабця, Максимова сусідка | ||
Людмила Сосюра | Маруся | ||
Микола Яковченко | Кіндрат Перепелиця, Максимів батько | ||
Павло Усовниченко | старший лейтенант Купріянов | ||
Борис Аракелов | |||
Лідія Федосеєва-Шукшина | лаборантка[1] | ||
Костянтин Сорокін | старшина Саблін | ||
Раднер Муратов | Таскіров | ||
Олексій Бахар | |||
Василь Фущич | Степан Левада | ||
Олександр Суснін | Йожиков | ||
Єлизавета Уварова | баба Параска, дружина Діда Мусія | ||
Борис Лескінен | |||
Кирило Лавров | армійський фотокореспондент | ||
Георгій Осипенко | Опанас | ||
Ніна Тамарова | Явдоха |
Знімальна група
- Режисер: Анатолій Граник
- Сценарист: Іван Стаднюк
- Композитор: Дмитро Месхієв
Цікаві факти
- Зйомки сільських сцен фільму проходили в селі Савинці Миргородського району Полтавської області.
- При цьому далі в фільмі українець Максим Перепелиця чомусь приїжджає у відпустку додому на залізничну станцію Ржевка Ленінградської області.
- Зйомки армійських сцен проходили в селі Гусинці Бориспільського району Київської області, в розташованій там військовій частині.
- Саме в цьому фільмі вперше показано широкому глядачеві прийняті в 1949 році на озброєння Радянської Армії самозарядний карабін Сімонова (СКС) та автомат Калашникова[2]
- У фільмі Максим Перепелиця наспівує марш «Сталева ескадрилья».
- У фільмі вперше пролунала пісня «В дорогу» (інша назва «Солдатська пісня») В. Соловйова-Сєдого на слова Михайла Дудіна.[3][4]
- У цьому фільмі можна побачити у спільній атаці й на марші важкі танки ІС-2 (немодернізовані) та середні танки Т-34-85.
- Також у фільмі можна побачити, як повітряний десант висаджується з літаків Лі-2.
Примітки
- Перша роль Лідії Федосеєвої-Шукшиної в кіно
- «Калашников. Человек и автомат» на сайті Першого каналу
- Соловйов-Сєдой. Короткий музичний словник[недоступне посилання з квітня 2019]
- СОЛДАТСЬКА ПІСНЯ. Михайло Дудін. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 24 січня 2011.