Лі-2

Лі-2
Douglas DC-3
Призначення:	Багатоцільовий літак
Розробник:	ГАЗ
Всього збудовано:	4937
Конструктор:	Boris Lisunovd
Крейсерська швидкість:	290 км/год
Максимальна швидкість (МШ):	320 км/год
Дальність польоту:	2560 км
Бойова стеля:	7350 м
Довжина:	19,66 м
Висота:	5,16 м
Розмах крила:	29,98 м
Площа крила:	91,7 м²
Споряджений:	7700 кг
Двигуни:	Два М-62ИР
Тяга (потужність):	2х1000 кс.

Лі-2 (за кодифікацією НАТО: Cab — «Таксі») — багатоцільовий військово-транспортний літак, виробництво якого було почате в 1942 році у Ташкенті на базі пасажирського літака ПС-84, створеного, в свою чергу, на базі ліцензійного виробництва американського Douglas DC-3[1]. Призначений для посадкового та парашутного десантування особового складу повітряно-десантних військ СРСР і різноманітних військових вантажів, а також для перевезення поранених й великогабаритних вантажів.

Лі-2

Літак Лі-2

Історія створення

В середині 30-их років американська компанія Douglas сконструювала революційний транспортний літак Douglas DC-3. Літак мав високі льотні характеристики і велику місткість, що дозволило йому успішно продаватись не тільки в США, а і за кордоном. Окрім безпосереднього імпорту деякі країни купили ліцензію на виготовлення літака, серед останніх був і Радянський Союз. Випуск перших ліцензійних DC-3, які отримали позначення ПС-84 (Пасажирський літак, рос. пассажирский самолёт) почався на заводі № 84 ще в 1939 році в Хімках.

Після початку німецько-радянської війни завод був евакуйований в Ташкент, а літаки отримали нове позначення Лі-2 (на честь В. П. Лісунова, який впроваджував літак в виробництво). Також почався випуск воєнної модифікації Лі-2ВВ (Воєнний Варіант, рос. Военный Вариант), який використовувався як транспорний літак і бомбардувальник. Випуск літаків продовжувався до 1952 року і склав 4937 літаки в усіх модифікаціях.

Військовий варіант, як і цивільний, оснащувався двигунами М-62ІР (ліцензійним варіантом американського Wright Cyclone) потужністю 1000 к.с. (декілька літаків також мали двигуни М-88 потужністю 1100 к.с.). Захисне озброєння складалось з чотирьох 7,62-мм кулеметів ШКАС в носовій установці, верхній турелі і по боках літака. Пізніше в верхній турелі почали використовувати 12,7-мм кулемет УБТ. Максимальна маса бомбового навантаження складала 2000 кг, нормальна — 1000 (4 × 250 кг бомби на зовнішній підвісці)[2]

Історія використання

ВПС СРСР

Спочатку літаки Лі-2 використовувались тільки як транспортні. В квітні 1942 була сформована 1-а авіатранспортна дивізія (101-й і 102-й полки), яка ввійшла в склад новоствореної авіації далекої дії (АДД). Через брак бомбардувальників деякі Лі-2 були модифіковані в польових умовах для бомбометання. Трохи пізніше на озброєння прибули вже заводські бомбардувальні Лі-2ВВ. До середини 1942 року бомбардувальних Лі-2 було вже 180 машин, і почалось переобладнання інших частин які літали на ТБ-3. До 1944 року в АДД вже було 5 дивізій (10 полків) з Лі-2ВВ.

Лі-2 використовувався для багатьох задач — транспортні перевезення, постачання припасів партизанам, десантування піхоти і перетягування планерів. Проте більшість операцій проводилась вночі, оскільки літак був повільним. Здебільшого нічне використання навіть впливало на планування операцій: коли в вересні 1943 року мала здійснюватись велика повітряно-десантна операція на Букринському плацдармі, висадку було вирішено проводити вночі, оскільки більшість екіпажів Лі-2 не мали достатнього досвіду польотів вдень.

Як бомбардувальник Лі-2 використовувався теж тільки вночі, цілями були комунікації і аеродроми в тилу противника. В цій ролі Лі-2 використовувались в усіх великих битвах 1942-45 років. Окрім дій проти військових об'єктів, Лі-2 також залучались до нальотів на міста. В лютому 1944 року вони здійснили масовані нальоти на Гельсінкі, Оулу, Котку і Турку, а в вересні — на Будапешт, Дебрецен і Сегед. Єдиний денний бомбардувальний наліт відбувся 7 квітня 1945 року — коли Лі-2 бомбили Кенігсберг.

10 травня 1945 року в складі 18-ї повітряної армії (АДД) було 593 Лі-2, що складало найбільшу кількість літаків за типом. Три дивізії було перекинуто на Далекий схід для участі в радянсько-японській війні, але там вони використовувались тільки як транспортні. В 1946 році всі Лі-2 дальньої авіації було передано в десантно-транспортні частини.[2]

Цивільне використання

Один Лі-2 входив до складу ескпедиції Північ-2 і 23 квітня 1948 року здійснив першу в історії посадку на Північному полюсі.[3]

Використовувався в країнах

Експозиція музею. Мінськ, Білорусь

Військові

Болгарія: Військово-повітряні сили Болгарії
Чехословаччина: Повітряні сили Чехословаччини
КНР: Військово-повітряні сили КНР
Угорщина: Повітряні сили Угорщини
Мадагаскар
Монголія: Авіація Монгольської народної армії
Північна Корея: Військово-повітряні сили КНДР
Демократична Республіка В'єтнам: В'єтнамські народні повітряні сили
Польща: Повітряні сили Польщі
Румунія: Військово-повітряні сили Румунії
СРСР: Військово-повітряні сили СРСР
Сирія: Військово-повітряні сили Сирії
Югославія: ВПС СФР Югославії

1-й полк авіаційного транспорту (1945—1948)
119-й полк авіаційного транспорту (1948—1959, Лі-3 1970)

Цивільні

КНР: Китайська національна авіаційна компанія
Чехословаччина: Чехословацькі авіалінії
Угорщина: Малєв Угорські авіалінії
Північна Корея: Державна національна авіакомпанія КНДР
Польща: Польська авіакомпанія LOT
Румунія: Румунська авіакомпанія TAROM
СРСР: Аерофлот

Льотно-технічні характеристики

		Лі-2	Лі-2ВВ
Довжина		19,66 м
Висота		5,16 м
Розмах крил		29,98 м
Площа крил		91,7 м²
Маса	пустого	7700 кг
Маса	спорядженого	10 500 кг
Двигуни		2 × М-62ІР
Потужність		2 × 1000 к. с.
Максимальна швидкість		320 км/год	300 км/год
Крейсерська швидкість		290 км/год
Дальність польоту		2560 км	2350 км
Практична стеля		10 500 м	10 500 м

Див. також

Примітки

На жаргоні — Дуглас-Дакота
Харук, 2012, с. 202-204.
Pala, Christopher (2002). The Oddest Place on Earth: Rediscovering the North Pole. Lincoln, Nebraska: iUniverse. с. 227–235, 274. ISBN 978-0595214549.

Література

Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — ISBN 978-5699595877. (рос.)

Посилання

40 фотографій Лі-2 з Музею в Моніно (рос.)
Лі-2 (рос.)
Лі-2 (середній транспортний літак) (рос.)
Середній транспортний літак Лісунов (рос.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] На жаргоні — Дуглас-Дакота

[FOOTNOTEХарук2012202-204-2] Харук, 2012, с. 202-204.

[3] Pala, Christopher (2002). The Oddest Place on Earth: Rediscovering the North Pole. Lincoln, Nebraska: iUniverse. с. 227–235, 274. ISBN 978-0595214549.