Макс ван дер Стул
Макс ван дер Стул (нід. Max van der Stoel; нар. 3 серпня 1924, Ворсхотен, Нідерланди — пом. 23 квітня 2011, Гаага, Нідерланди) — нідерландський політичний діяч, міністр закордонних справ (1973–1977, 1981–1982), один з провідних європейських дипломатів другої половини XX століття. 2000 особисто розслідував факти порушення прав української національної громади в Російській Федерації.
Макс ван дер Стул | |
---|---|
нід. Max van der Stoel | |
Народився |
3 серпня 1924[1][2][…] Voorschotend, Південна Голландія, Нідерланди |
Помер |
23 квітня 2011[3][1][…] (86 років) Гаага, Нідерланди ·хвороба |
Країна | Нідерланди[2] |
Діяльність | політик, дипломат, викладач університету, суддя |
Галузь | міжнародні відносини |
Alma mater | Лейденський університет |
Знання мов | нідерландська |
Заклад | Tilburg Universityd, Лейденський університет, Організація Об’єднаних Націй і Лейденський університет[2] |
Посада | Депутат Європейського парламенту, член палати представників Нідерландів[4], член Сенату Нідерландів, Міністр закордонних справ[4], Міністр закордонних справ[4], член палати представників Нідерландів[4], член палати представників Нідерландів[4], Secretary of State for Foreign Affairsd[4], посол, High Commissioner on National Minoritiesd, заступник члена у Парламентській асамблеї Ради Європиd[5], представник Парламентської Асамблеї Ради Європиd[5], Cleveringa chaird[6] і член палати представників Нідерландів[4] |
Партія | Партія праці |
Автограф | |
Нагороди | |
Біографія
Здобув вищу освіту в галузі права та соціології в Лейденському університеті. У 1947 р. отримав ступінь доктора права, а в 1953 р. — докторський ступінь з соціології. У 1999–2001 рр.. очолював кафедру прав людини в Лейденському університеті, в 2001–2003 рр.. був запрошеним професором міжнародного та європейського права в Університеті Тілбург.
З моменту заснування (1946) вступив в Партію праці. У 1953–1958 рр.. був співробітником фонду Wiardi-Beckman-Stiftung, науково-дослідного центру партії. З 1963 р. стає секретарем партії з міжнародних справ. У 1960–1965 рр.. — депутат першої палати, в 1966–1973 і 1977–1981 рр.. — депутат другої палати парламенту Нідерландів.
- 1965–1966 рр.. — державний секретар у закордонних справах.
- 1973–1977 і 1981–1982 рр.. — Міністр закордонних справ Нідерландів. На цій посаді в 1976 р. був президентом ради Євросоюзу. Під час візиту в 1977 р. до Чехословаччини зустрівся з представниками опозиційного руху «Хартія 77», що викликало обурення офіційної Праги.
- 1983–1986 рр.. — представник Нідерландів при ООН, в 1991–1999 рр.. очолював спецкомісію ООН з дотримання прав людини в Іраку.
- 1986–1992 рр.. — член Державної ради. У травні 1991 р. йому було присвоєно звання державного міністра.
- 1993–2001 рр.. — Верховний комісар у справах національних меншин Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ).
У 2001 р. був призначений спеціальним радником Верховного представника Європейського союзу з питань спільної зовнішньої політики і політики безпеки по Македонії.
У 2001 р. було нагороджено орденом князя Ярослава Мудрого IV ступеню (Україна).[7]
Примітки
- Біографічний Портал Нідерландів — 2009.
- Leidse Hoogleraren
- http://www.telegraaf.nl/binnenland/9616789/__Max_van_der_Stoel__86__overleden__.html
- https://www.parlement.com/id/vg09ll9dv7w7/m_max_van_der_stoel
- http://www.assembly.coe.int/nw/xml/AssemblyList/MP-Details-EN.asp?MemberID=1241
- https://www.universiteitleiden.nl/dossiers/de-universiteit-en-de-oorlog/cleveringaleerstoel
- Указ Президента України № 885/2001 від 24 вересня 2001 року «Про нагородження орденом князя Ярослава Мудрого»