Малама Яків Дмитрович

Яків Дмитрович Малама (нар. 4 (16) листопада 1841(18411116) пом. 24 грудня 1912 (6 січня 1913)) генерал від кавалерії, наказний отаман Кубанського козацького війська, командувач військами Кавказького військового округу.

Яків Дмитрович Малама
Народження 4 (16) листопада 1841(1841-11-16)
Катеринослав, Російська імперія
Смерть 24 грудня 1912 (6 січня 1913)(1913-01-06) (71 рік)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Країна  Російська імперія
Приналежність Російська імперія
Рід військ кавалерія
Освіта Петровський Полтавський кадетський корпус
Роки служби 1861—1911
Звання  Генерал від кавалерії
Командування Нижньогородський драгунський полк,
1-ша бригада Кавказької кавалерійської дивізії,
Кубанське козацьке військо
Нагороди
Орден Святого Георгія
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Олександра Невського
Орден Білого Орла (Російська Імперія)
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Лева і Сонця 2 ступеня
Лева і Сонця 3 ступеня
Лева і Сонця 4 ступеня
Лева і Сонця 5 ступеня
 Малама Яків Дмитрович у Вікісховищі

Біографія

Походив з родини дворян Полтавської губернії[1]. Закінчивши Полтавський кадетський корпус (1861) та Костянтинівське військове училище розпочав військову службу корнетом Лубенського гусарського полку. Згодом пройшов навчання в Академії Генштабу та був відряджений на Кавказ.

Під час російсько-турецької війни перебував на посаді начштабу новосформованої козацької зведеної дивізії, а невдовзі був призначений начальником авангарду Кавказької армії. Наприкінці війни став начальником штабу Ериванського загону, як його комісар брав участь у встановленні нового кордону з Туреччиною.

1881 по 1885 р. керував 6-м драгунським Нижньогородським полком, потім 1 бригадою Кавказької кавалерійської дивізії. З 1885 по 1888 р. начальник військового штабу Кубанського війська, згодом наказний отаман Кубанського козацтва. Нетривалий час, до 21 лют. 1892 р. — очолював штаб Київського округу.

До 26 жовтня 1904 р. — начальник Кубанської області і наказний отаман Кубанського козацького війська. Під час перебування на посаді доручив опальному члену-кореспонденту РАН Федору Щербині опрацювати 200 000 справ (кожна більше 200 аркушів) архіву у Кубанському військовому штабі, написати «Історію Кубанського вйська», починаючи з Запоріжжя. В цій роботі брав участь Петлюра Симон.[1]

Помічник керівника громадянської частини на Кавказі та командувач військами Кавказького військового округу до 24 березня 1905. Помічник по військовій частині намісника Його Величності на Кавказі до 30 грудня 1906 року. З 1906-го член Військової Ради.

Примітки

  1. В.Іванис. Симон Петлюра — Президент України.— К.: Наукова думка, 1993.— 272 с., іл. ISBN 5-12-004111-6 с. 17

Джерела та література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.