Малама Яків Дмитрович
Яків Дмитрович Малама (нар. 4 (16) листопада 1841 — пом. 24 грудня 1912 (6 січня 1913)) — генерал від кавалерії, наказний отаман Кубанського козацького війська, командувач військами Кавказького військового округу.
| Яків Дмитрович Малама | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Народження |
4 (16) листопада 1841 Катеринослав, Російська імперія | |||||||||||||||||
| Смерть |
24 грудня 1912 (6 січня 1913) (71 рік) Санкт-Петербург, Російська імперія | |||||||||||||||||
| Країна |
 Російська імперія | |||||||||||||||||
| Приналежність |
Російська імперія | |||||||||||||||||
| Рід військ | кавалерія | |||||||||||||||||
| Освіта | Петровський Полтавський кадетський корпус | |||||||||||||||||
| Роки служби | 1861—1911 | |||||||||||||||||
| Звання |
 Генерал від кавалерії | |||||||||||||||||
| Командування |
Нижньогородський драгунський полк, 1-ша бригада Кавказької кавалерійської дивізії, Кубанське козацьке військо | |||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||
 Малама Яків Дмитрович у Вікісховищі | ||||||||||||||||||
.png.webp){kind=small}
Біографія
Походив з родини дворян Полтавської губернії[1]. Закінчивши Полтавський кадетський корпус (1861) та Костянтинівське військове училище розпочав військову службу корнетом Лубенського гусарського полку. Згодом пройшов навчання в Академії Генштабу та був відряджений на Кавказ.
Під час російсько-турецької війни перебував на посаді начштабу новосформованої козацької зведеної дивізії, а невдовзі був призначений начальником авангарду Кавказької армії. Наприкінці війни став начальником штабу Ериванського загону, як його комісар брав участь у встановленні нового кордону з Туреччиною.
1881 по 1885 р. керував 6-м драгунським Нижньогородським полком, потім 1 бригадою Кавказької кавалерійської дивізії. З 1885 по 1888 р. начальник військового штабу Кубанського війська, згодом наказний отаман Кубанського козацтва. Нетривалий час, до 21 лют. 1892 р. — очолював штаб Київського округу.
До 26 жовтня 1904 р. — начальник Кубанської області і наказний отаман Кубанського козацького війська. Під час перебування на посаді доручив опальному члену-кореспонденту РАН Федору Щербині опрацювати 200 000 справ (кожна більше 200 аркушів) архіву у Кубанському військовому штабі, написати «Історію Кубанського вйська», починаючи з Запоріжжя. В цій роботі брав участь Петлюра Симон.[1]
Помічник керівника громадянської частини на Кавказі та командувач військами Кавказького військового округу до 24 березня 1905. Помічник по військовій частині намісника Його Величності на Кавказі до 30 грудня 1906 року. З 1906-го член Військової Ради.
Примітки
- В.Іванис. Симон Петлюра — Президент України.— К.: Наукова думка, 1993.— 272 с., іл. ISBN 5-12-004111-6 с. 17
Джерела та література
- В. В. Томазов. Малами // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 466. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.