Мала Березанка

Кінець XVI ст. Перша письмова згадка 1639 р.

Пагорбиста місцевість. Поряд із селом заболочена р. Супій. В селі п'ять природних водойм.

Низька річна кількість опадів.

Пам'ятник воїнам-односельцям, які загинули в роки Другої Світової війни, М.Березанка, центр

Село заснували козаки, ймовірно, наприкінці першої хвилі національно-визвольних повстань українського народу 1577—1597 рр. Від заснування називалося Березанка, як і позначено на карті одного із найвидатніших картографів XVII ст. Ґійома Левассера де Боплана від 1639 р. Розташовується село на правому березі Супою, у середній течії річки. Коли село почали називати саме Мала Березанка невідомо. Історія назви має декілька версій, за однією: місцевість понад Супоєм під назвою Березанка була відома ще до заселення і звалась так від березових гаїв. Так називалась і річка що протікала територією села, а згодом і перше поселення.

Селище є на мапі 1812 року.[1]

Церква Різдва Богородиці (дер.), село Мала Березанка

Найвідомішою пам'яткою села є дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці[2], збудована у 1888 році.

• Кутки:
  • Гладунівщина — від поширеного тут прізвища Гладун; невеликий куток з вигоном, одна вулиця, у центрі; ліворуч від дороги на Яготин; назва маловживана;
  • Гусаківка — від великої кількості свійських гусей на зручному для випасання, пологому правому березі Масловського; вся територія за Масловським ставком, обабіч дороги на Жуківку; назва поширилась і на Новоселицю;
  • Жулівщина — від поширеного тут прізвища Жуль; від вигона на Гладунівщині, вся вулиця понад болотом;
  • Куцівщина — від поширеного тут прізвища Куць; праворуч греблі на Гусаківку, понад Масловським, до розвилки; назва поширилась і на Красьоловку;
  • Носківщина — від прозвиська Носко (Удовик Іван); ліворуч греблі на Гусаківку понад Тулубовським, включаючи будинки сільської ради та пошти, також вся прилегла до будинку пошти вулиця;
  • Орлівщина — від поширеного тут прізвища Орел; вся територія за Тулубовським ставком, обабіч дороги на Яготин;
  • Село — адміністративний центр;
  • Хутір — с. Левченкове; на північ від села;
  • Гороб'ївщина — від поширеного тут прізвища Горобей; невеликий куток в центрі, праворуч від дороги на Яготин, перед Тулубовським ставком; зараз назва не вживається;
  • Красьоловка — походження назви невідоме; частина Куцівщини від Кирячок, понад Масловським, до розвилки; зараз назва не вживається;
  • Новоселиця — пізніше, «нове» поселення на Гусаківці; дальша від Масловського половина Гусаківки; зараз назва не вживається;
• Ставки:
  • Кирячки — від прізвища власника пана Кирієвського; північніше Куцівщини, відмежований греблями від Масловського та Хуторського;
  • Курячий — біля ставка був колгоспний курятник; на південний-захід від Тулубовським;
  • Масловський — від прізвища власника пана Масловського; між Гусаківкою та Куцівщиною;
  • Тулубовський — від прізвища власника, пана Тулубовського; пізніша назва (після 30-х рр. XX ст.) Тельманський — від назви колгоспу «Імені Тельмана» на Орлівщині; між Носківщиною та Орлівщиною і на захід до Гусаківки; цей ставок не був панським, і належав громаді;
  • Хуторський — знаходиться на південь від Хутора(с. Левченкове);

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

1. Большая карта Российской Империи 1812 года для Наполеона. www.etomesto.ru. Процитовано 4 жовтня 2021.
2. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).