Мала Снітинка

Мала́ Снітинка село в Україні, у Фастівському районі Київської області. Населення становить 967 осіб. Розташоване за 5 км від Фастова біля річки Унава на автодорозі Фастів — Київ (через Кощіївку).

село Мала Снітинка
Герб Прапор
Країна  Україна
Область Київська область
Район/міськрада Фастівський
Громада Фастівська міська громада
Основні дані
Засноване початок ХVІІ століття[1]
Населення 967
Площа 1,31 км²
Густота населення 738,17 осіб/км²
Поштовий індекс 08523
Телефонний код +380 4565
Географічні дані
Географічні координати 50°06′51″ пн. ш. 29°56′53″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
156 м
Місцева влада
Адреса ради 08500, Київська обл., Фастівський р-н, м. Фастів, пл. Соборна, 1
Карта
Мала Снітинка
Мала Снітинка
Мапа

 Мала Снітинка у Вікісховищі

Географія

Селом протікає річка Шахрайка, що впадає в Унаву.

Назва села

Назва села тісно пов'язана з назвою села Велика Снітинка. Вона, найвірогідніше, утворена від назви великоснітинської місцевої річки Снітки. Хоча на Фастівщині є багато легенд і про сподвижника Семена Палія козака Снятенка. Але так як є відомості про існування великоснітинської Снятинки у 1594 році, то назву селу, мабуть, дала таки р. Снітка. Її ж назва походить від назви риби, бо на Русі у давньоруській мові рибу часто називали СНЄДЬ, СНЯТЬ. Річка Снітка нині разом з іншими струмками сполучена з річкою Унавою. Раніше це була більш повноводна річка, тому Мала Снітинка за козацьких і царських часів була далеко не бідним селом.

Історія

Згідно Андрусівського перемир'я 1667 р. Снітинка і Велика і Мала залишились у складі Польщі, однак у 1690 році під час повстання Палія села захопили козаки. А з 1704 були підпорядковані гетьману Мазепі та Орлику до 1712. У 1712 повернуті Польщі до 1795, коли відбувся третій поділ Речі посполитої. За часів царської Росії багато мешканців села і сусідньої Малої Офірни Фастівської ходили до церкви с. Снігурівка.

У 1920—1922 роках багато мешканців села брали участь у повстанських гайдамацьких загонах дорогинського отамана Гайового і мотовилівському петлюрівському повстанському комітеті, через що були репресовані новою більшовицькою владою. У ті часи у селі знаходилася місцева просвітницька хата-читальня. Нелегко проходив у селі і процес суцільної колективізації 1929—1930 років, коли виник місцевий колгосп ім. Молотова. Немало постраждало село і у голодоморні 1932—1933 рр. та часи масових сталінських репресій 1930-х років.

21-22 липня 1941 року у село прийшли німці і члени висланих з Галичини похідних груп ОУН. За участі ОУНівських представників у Малій Снітинці було обрану сільську управу на чолі з старостою Володимиром Дармостуком, а під час війни у селі була низова ланка Фастівської ОУН. Сільуправа діяла у селі до 6 листопада 1943 року — часу звільнення села від німців. У Малій Снітинці відразу було відновлено колишній колгосп ім. Молотова, а у М. Офірні — колгосп ім. 22 Січня.

У 1951 році малоснітинський колгосп було об'єднано з великоофірнянським колгоспом в укрупнений, а згодом до нього долучили і колишній малоофірнянський колгосп. Цей укрупнений колгосп пізніше став радгоспом «Фастівським», а у часи незалежності України — КСП «Фастівське».

У 1993 році в селі виник осередок Товариства «Просвіта» і довгий час у Малій Снітинці існував єдиний в районі Народний дім «Просвіта» на зразок колишніх просвітницьких хат-читалень.

Постаті

Галерея

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.