Мале Устя
Ма́ле У́стя — село в Україні, у Сосницькому районі Чернігівської області. Населення становить 275 осіб. Орган місцевого самоврядування — Сосницька селищна рада.
| село Мале Устя | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Чернігівська область |
| Район/міськрада | Сосницький район |
| Рада | Сосницька селищна рада |
| Код КАТОТТГ | UA74020070240080091 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1274 |
| Населення | 275 |
| Площа | 1,3 км² |
| Густота населення | 211,54 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 16100 |
| Телефонний код | +380 4655 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°28′14″ пн. ш. 32°31′59″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
118 м |
| Водойми | Десна |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 16100, Чернігівська обл., Сосницький р-н, смт. Сосниця, вул. Л.Українки, 3 |
| Карта | |
  Мале Устя | |
 Мале Устя | |
| Мапа | |
| |
Географія
Село розташоване біля річки Десна, Піскуваха та Кацубина — це маленькі ставки. Поряд є річка Чепелиха (Убідь). Також поряд з селом розташовані озера Добре, Церковне та Брідня.
Історія
В княжі часи поселення сосницьких бояр- дружинників з церквою св.. Георгія. З бояр походив удільний князь 14 ст. Всеволод Устівський. Відоме за поляків як село Устя Убідське в заплаві річки Десна . Повний список жителів села і місцева церква відомі за присяжними книгами 1654 р. За переписом 1666 р. тут платили податки 6 бобровників. Податок з 6 бортників складав 1,5 пудів меду. За церковним літописом люди- осадники сюди прийшли « з глибокої України» і прізвище першопоселення було Казимір. Поселилися люди біля Аріянової гори . На початку 18 ст. 23 двори. Село належало до Рувімського монастиря, війтом посполитої громади був Василь Авраменко. За реєстром 1732 р.- монастирський двір Рувімського монастира, церква, школа. На річці Пісня знаходилися млини чумака Йовхима Довженка. У 1781 р.- маєтність Сосницького монастиря складалася з 19 хат. 1810 р.-90 ревізьких душ.
В селі була чудотворна ікона св. Параскеви , яку місцеві жителі знайшли (пливла) в Десні. Церква св. Параскеви була вже в 1726 р., тому історія з чудотворною іконою відбулася значно раніше.
У 1872 р. на один селянський двір у селі припадало в середньому по 2 коней, 2 корови, 2 вівці, 1 свині. 1885 р. - 226 жителів у 39 дворах , церква. За переписом 1897 р.- 86 дворів , 511 жителів. У 1924 р.-173 двори і 826 жителів. 2014р.- 171 житель.
За даними Євгена Косяненка, останнім священиком малоустенської церкви був Планида Юхим Карпович, якого репресували в 30-х роках, забрали прямо зі служби. Пропав безвісти десь в Сибіру. Залишилося п'ятеро дітей.
Місцевий фермер сьогодні організував у селі велику гусячу ферму. Стариця Чепелиха-(старе русло річки Убеді) нині стала рибним заказником.
Кутки - Бобирівка (дворянська родина Бобир), Кальченківка ; урочище Красна гора, озера – Сквирень, Ріпище .