Маловіште
Маловіште (мак. Маловиште) — село в общині Бітола, у Північній Македонії. Село розташовано в долині на північних схилах гірського масиву Пелістер, на висоті близько 1100—1200 м над рівнем моря. Відстань до адміністративного центру общини Бітоли складає 23 км. На заході межує з селом Кажані, єдиний населений пункт на території Національного парка Пелістер. Через село тече річка Шемніца. Населене переважно арумунами.
|
Маловіште
Координати 41°01′59″ пн. ш. 21°07′50″ сх. д.
|
Географія та інфраструктура
Село займає площу 29,3 км², з яких більшість приходиться на ліси (16,75 км²), інше — пасовиська (6,68 км²) та орна земля (1,53 км²).
Центр села називається «Музгага» та містить школу, таверну та магазин. У селі виділяється 3 місцевості: Верхній квартал, Нижній квартал та Над проваллям.
Станом на початок XXI століття початкова школа не працює через брак педагогічних кадрів. У Маловіште нема медпункту, тому за медичною допомогою потрібно їхати до інших сіл чи до Битоли. Існують проблеми з водопостачанням: воду доводиться брати зі скважин або з нечисленних джерел.[1]
Історія
Археологічні розкопки на території села виявили фундаменти античних будівель, що розташовувалися поблизу давньоримської Егнатієвої дороги. Село відоме в джерелах з XVI століття.[2]
У венеційських джерелах Маловіште згадується як арумунське село у XVIII столітті[3]. Велике арумунське переселення до Маловіште відбулося протягом XIX століття з території Албанії, зокрема з арумунського центру Воскополе[4]. Під час Першої світової війни село було захоплено німецькими й болгарськими військами. У Другу світову в навколишніх лісах ховалися македонські партизани, але село утримували німці й болгари[3].
Населення
Одне з 5 арумунських сіл регіону, інші Ніжеполе, Трново, Магарево, Гопеш[3].
Маловіште було населене з давніх часів православним слов'янським населенням, але під тиском османської влади мешканці тікали до великих міст. У XVI столітті в селі було близько 50 мешканців. Наприкінці XIX століття до села переселилися арумуни[1].
Станом на 1900 рік у Маловіште мешкало 2300 осіб[4], 1905 року — 2130 осіб, 1953 року — 443 (130 македонці, 300 арумунів, 2 серби)[5]. За переписом 1961 року в селі мешкали 334 особи (98 македонців, 34 турки, 2 серби), а 1994 року — 121, з яких 73 македонці, 26 албанців, 5 турків. За переписом 2002 року у селі було тільки 98 мешканців (10 македонців, 87 арумунів, 1 албанець; 96 з 98 мешканців — православні), а дослідження 2019 року виявило лише 80 осіб[5]. Чимало мешканців села емігрувало до Румунії, Франції, а в Австралії вихідці з села навіть заснували власну асоціацію[3].
Архітектура
У Маловіште знаходиться 5 релігійних споруд[5]. Найбільша з них — церква святого Петра, побудована 1856 року, що має 3 приділи[2]. Вівтар та іконостас оздоблено різьбленням по дереву[6] Церкву було відреставровано 1998—2003 років[2].
Також на півночі села знаходяться невелика церква св. Георгія та каплиця св. Афанасія.
У селі збереглися традиційні будинки та вузькі вулички, що мають культурне значення. Частина цінних будинків знаходяться в поганому стані.[2][7]
У 2 км на південний захід від Маловіште розташований монастир Св. Анни[5].
Відомі люди
- Александру Папакостеа (1884—1925) — румунський юрист та політик, уродженець села.
Примітки
- Angelovski, N; Čalovski, T. Seoski, kao savremeni oblik turizma na planini Pelister // TURIZAM. — 2004. — Вип. 8. — С. 22.(серб.)
- Risto Paligora. The village of Malovishte. У European Commission — Council of Europe Joint Programme: Integrated Rehabilitation Project Plan / Survey of the Architectural and Archaeological Heritage (IRPP/SAAH) — «the former Yugoslav Republic of Macedonia» — December 2003(англ.)
- Arno Tanner (2004). The Forgotten Minorities of Eastern Europe: The History and Today of Selected Ethnic Groups in Five Countries. East-West Books. с. 211, 219. ISBN 978-952-91-6808-8.(англ.)
- Malovishte village — Municipality of Bitola(англ.)(мак.)
- Dimitrov, Nikola and Petrevska, Biljana and Terzić, Aleksandra. Rural tourism in the space of NP «Pelister» case study: «Eight Pelister villages». — 2019. — С. 267—277. — ISSN 978-608-244-693-6.(англ.)
- Risto Paligora. Wood-carving in St. Petko's Chutch in the village of Malovište // Peristil: zbornik radova za povijest umjetnosti. — 1988. — Т. 31-32, вип. 1. — С. 287—291.(мак.)
- Namicev, Petar and Namiceva, Ekaterina (2016). Traditional Architecture with Contemporary Use. Methods of Preserving the National Architecture of Macedonia. Journal of Settlements and Spatial Planning 7 (1): 89–97. ISSN 2069-3419. ISSN 2248—2199 (on line)(англ.)
Джерела
- Панов, Митко (1998). Енциклопедија на селата во Република Македонија (македонски). Скопје: Патрија. с. 189. Процитовано 17 декември 2016.