Малоросійське генерал-губернаторство

Малоросійське генерал-губернаторство (рос. Малороссийское генерал-губернаторство) — адміністративно-територіальна і політична одиниця Російської імперії створена 1802 року. Спершу складалося з двох губерній — Полтавської і Чернігівської, 1836 приєднано Харківську губернію. Очолювалося генерал-губернатором. До 1837 року резиденцією була Полтава, згодом Харків[1]. Ліквідоване 1856 року.

Малоросійське генерал-губернаторство
Центр Полтава і Харків
Утворено 1802
Ліквідовано 17 (29) лютого 1856

Історія

У 1802 року Сенат створив Малоросійське генерал-губернаторство у складі Чернігівської та Полтавської губернії із завданням завершити інтеграцію Малоросії до складу імперії. На території Малоросійської губернії, а згодом і Малоросійського генерал-губернаторства діяли Генеральний Малоросійський суд (1797—1831) й земські підкоморські суди (1797—1834).

За штатним розписом установи 1802, 1826, 1836 при генерал-губернаторові діяли чиновники з особливих доручень та канцелярія, що поділялася на 5 відділів, в яких розглядалися адміністративні, поліцейські, судові цивільні і кримінальні справи, козацькі і фабрично-землеробські. 1840-го створено таємний відділ. Генерал-губернатор зосереджував усю повноту адміністративної влади: наділявся правом законодавчої ініціативи, визначав ступінь поширення в генерал-губернаторстві загальноросійських законів, контролював діяльність державних установ, у тому числі і судових, стежив за призначенням перших посад у губернських присутственних місцях. Здійснював організаційно-військові заходи з формування козацьких формуваннь 1812, 1831, 1855, забезпечував організацію переселення козаків і селян у Новоросійський край, на землі Чорноморського козацького війська, Всевеликого Війська Донського, у Крим; займався облаштуванням іноземних колоністів. За час його існування остаточно скасовано автономію Гетьманщини. Відмінності у становищі станів — шляхти, козацтва, купецтва і селянства — були нівельовані з переведенням у відповідність до загальноімперської системи. Останні два генерал-губернатори обіймали і посаду попечителя Харківського навчального округу з правом контролю за діяльністю Харківського університету. Малоросійське генерал-губернаторство було ліквідоване в 1856 році.

Генерал-губернатори Малоросії
  • кн. О.Куракін (1802—08),
  • кн. Я.Лобанов-Ростовський (1808—16),
  • кн. М.Рєпнін (1816—24),
  • О.Гур'єв (1834—35)

Чернігівські, полтавські і харківські генерал-губернатори:

  • В.Левашов (1835—36),
  • О.Строганов (1836—39),
  • кн. М.Долгоруков (1840—47),
  • С.Кокошкін (1847—56)

Примітки
  1. Шандра В. С. Малоросійське генерал-губернаторство // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — С. 479-480. — ISBN 966-02-3966-1.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.