Мальборкське воєводство

Ма́льборкське воєво́дство (лат. Palatinatus Marienburgensis, пол. Województwo malborskie) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувало в 1466—1772 роках. Створене на основі земель Тевтонського ордену. Входило до складу Великопольської провінції. Належало до регіону Королівська Пруссія. Розташовувалося в західній частині Речі Посполитої, на заході Королівської Пруссії. Головне місто — Мальборк. Очолювалося мальборкськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у містечку Штум. Мало представництво із 3 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 4 повітів. Станом на 1772 рік площа воєводства становила &&&&&&&&&&&02096.&&&&002096 км²[1]. Ліквідоване 1772 року під час першого поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу провінції Західна Пруссія королівства Пруссія.

Мальборкське воєводство
Герб
Адм. центр Мальборк
Країна  Корона Королівства Польського
Регіон Великопольська провінція
Населення
 - повне
Площа
 - повна 2096 км²
Дата заснування 1466
Дата ліквідації 1772
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Мальборкське воєводство

Повіти

Примітки
  1. Pawiński, Adolf. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. — Warszawa: Gebethner i Wolff, 1883. — T. 1: Wielkopolska.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.