Малютін Сергій Васильович
Сергі́й Васи́льович Малю́тін (рос. Сергей Васильевич Малютин; 4 жовтня (22 вересня) 1859, Москва, Російська імперія — 6 грудня 1937, Москва, РРФСР, СРСР) — російський і радянський художник, графік та архітектор.
Сергій Васильович Малютін | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Сергей Васильевич Малютин | ||||
| ||||
Автопортрет. 1909 рік. | ||||
Народження |
22 вересня (4 жовтня) 1859 Москва | |||
Смерть | 6 грудня 1937 (78 років) | |||
Москва | ||||
Поховання | ||||
Національність | росіянин | |||
Країна |
Російська імперія СРСР | |||
Жанр | живопис, архітектура | |||
Навчання | Московське училище живопису, скульптури та архітектури | |||
Діяльність | художник, архітектор, ілюстратор, сценограф | |||
Напрямок | модерн | |||
Член | Асоціація художників революційної Росії | |||
Звання | академік | |||
| ||||
Малютін Сергій Васильович у Вікісховищі |
Твори С. В. Малютіна представлені в колекціях найбільших російських музеїв, в тому числі в Державній Третьяковській галереї, Державному Російському музеї, ДМОМ імені О. С. Пушкіна та інших.
Життєпис
Народився у заможній купецькій родині. У трирічному віці залишився сиротою, виховувався в родині тітки у Воронежі.
Навчання
Навчався в комерційному училищі, згодом — на бухгалтерських курсах. Після закінчення курсів розпочав службу конторником.
У 1880 році повернувся в Москву, де влаштувався на посаду кресляра Управління Берестейської залізниці. Одночасно самостійно розпочав займатися живописом, малював численні етюди.
У 1883 році вступив до Московського училища живопису, скульптури та архітектури (МУЖСА), яке закінчив у 1886 році, отримавши звання «вільного художника». Серед його наставників були Іларіон Прянішников і Володимир Маковський, проте найбільший вплив на творчість С. В. Малютіна мав Євграф Сорокін.
Дожовтневий період
З 1891 року викладав малюнок в Єлизаветинському інституті шляхетних дівиць у Москві, з 1893 року — в МУЖСА. У середині 1890-х років на запрошення Сави Мамонтова створював декорації для Нижньогородської і Московської приватних опер. Одним з найважливіших досягнень цього періоду творчості була робота в книжковій графіці, створення ілюстрацій до творів О. С. Пушкіна («Сказка про рибака і рибку», «Руслан і Людмила», «Пісня про Віщого Олега»).
З кінця 1890-х років займався декоративно-ужитковим мистецтвом. У 1899 році спільно з майстром-ремісником з Сергієвого Посаду створив і розписав першу російську матрьошку. У 1900—1903 роках Сергій Малютін очолював столярні майстерні «Талашкіно», займався дизайном меблів і предметів декоративно-ужиткового мистецтва.
Повернувшись до Москви у 1903 році, відновив викладання в МУЖСА. У 1909 році став керівником портретно-жанрового класу, одночасно писав портрети сучасників, створивши портретну галерею видатних діячів російського мистецтва. У 1914 році Сергію Малютіну присвоєне звання академіка.
Радянський період
З 1918 по 1923 роки Сергій Васильович Малютін викладав у Вищих художньо-промислових майстернях. Він виступив одним з організаторів Асоціації художників революційної Росії (АХРР). Брав участь у створенні серії агітаційних плакатів «Вікна сатири РОСТА».
У 1927—1931 роках був учасником Об'єднання художників-реалістів.
Похований на Новодівочому цвинтарі в Москві.
Галерея
- Портрет Віри Малютіної, доньки (1909).
- Портрет Брюсова (1913).
- Портрет Васнєцова (1914).
- Портрет Гіляровського (1915).
- Портрет Богданова-Бельського (1915).
- Портрет Вересаєва (1919).
- Портрет Фурманова (1922).
- Портрет Кніппер-Чехової (1925).
Посилання
- Русская антикварная галерея: Малютин Сергей Васильевич. (рос.)
- Чтобы помнили: Малютин Сергей Васильнвич. (рос.)