Мамрин
Мамри́н (раніше Маврик, Маврин) — село в Україні, у Коростишівському районі Житомирської області. Населення становить 346 осіб.
| село Мамрин | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район/міськрада | Житомирський район |
| Громада | Харитонівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040550050010588 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1900 |
| Населення | 346 |
| Площа | 0,635 км² |
| Густота населення | 544,88 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12525 |
| Телефонний код | +380 4130 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°18′45″ пн. ш. 29°01′29″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
195 м |
| Найближча залізнична станція | Коростишів |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 12525, Житомирська обл., Коростишівський р-н, с. Харитонівка |
| Карта | |
  Мамрин | |
 Мамрин | |
| Мапа | |
| |
Історія
На початку ХХ століття навколишні землі були куплені управляючим-економом одного з місцевих поміщиків на прізвище Маврин.Від прізвища і пішла назва поселення , з часом було лише замінено літеру «в» на «м».Тут було споруджено 2 великі будинки,висаджено красивий липовий парк.На північ від маєтку знаходилось декілька будинків селян-хуторян.
Після революційних подій 1917-1920 років в опустілі 2 великі будинки було поселено 8 сімей,які працювали на агробазі «Козак».В 1925 році 25 десятин землі біля Мамрина приєднали до харитонівської артілі «Ясна зірка ».У 1926 в 14 дворах проживали 52 жителі.
На початку 30-х років жителів Мамрина було прийнято до Харитонівского колгоспу.В той же час Мамрин почали переселяти хуторян з навколишніх земель.
На північ від Мамрина в кінці 30-х років знаходилась казарма невеликої військової частини зв'язку та декілька будинків для офіцерів.У 1941 році в 36 дворах проживало 138 чоловік.
Під час окупації району німецько-фашистськими загарбниками на території військової частини на північ від Мамрина діяв концентраційний табір, де перебували сотні полонених червоноармійців, а також схоплені фашистами цивільні люди.
В післявоєнний час, у зв'язку з побудовою буровугільних шахт та залізничної станції, населення Мамрина почало зростати. 1965 року в 85 будинках проживали 280 чоловік. На місці розбомблених довоєнних казарм виникла 19-та будівельна дільниця та було встановлено дизель для подання електроенергії на місцеві шахти й освітлення Коростишева. Тут же виникли реиотний завод, який в 90-ті роки змінив назву на «Реммашторф», та ПМК-159.
У кінці 80-х років ХХ століття було виділено місце під забудову нової вулиці.