Мамуніди
Мамуніди (995—1017 роки) — династія і держава в Хорезмі, яка прийшла на зміну державі Афригідів, об'єднавши весь Хорезм. За їх панування відбулося економічне та політичне відродження. В боротьбі з Газневідами хорезмшахи цієї династії зазнали поразки, в результаті чого Хорезм було приєднано до Держави Газневідів.
| |||||||||||||||||||||||||
Історія
Мамуніди мали перське походження. Їх предки, що прийшли з центральної Персії були намісниками аббасидських халіфів низки міст у Мавераннахрі та Хорезмі. Панівну династію заснував емір Гурганджа Абу Алі Мамуном, який в 995 році здобув місто Кят і, поваливши династію Афригідів, прийняв титул хорезмшаха. Столицю з Кята було перенесено до Гурганджу, оскільки афригіди деякий час залишалися впливовими на Правобережжі Амудар'ї.
Його син Абу-ль-Хасан Алі, користуючись занепадом держави Саманідів і протистоянням Караханідів і Газневидів, домігся незалежності держави і одружився з сестрою султана Махмуда Газневі. Його спадкоємець Абу-ль-Аббас Мамун розгорнув велике будівництво, запросив до Хорезму провідних вчених, поетів, художників і мислителів. В цей час держава й династія переживає найбільше піднесення.
Втім зростання могутності Газневідів, нездатність їм протидіяти, розбрат всередині знаті призвели до політичної кризи, якою скористався Махмуд Газневі, що 1017 року захопив Хорезм, поваливши династію.
Економіка
Основу становили землеробство, торгівля та ремесла. Карбувалися власні монети (срібні дірхеми) вагою від 3,5 до 6 г. Плодючі землі, розвиток іригації сприяли збільшенню кількості врожаїв. Значна частина продукції сільського господарства доправлялася до сусідніх країн.
Також міста Хорезма, яких нараховувалося до 40, славилися своїми майстрами. В столиці держави було 170 великих і малих торгових центрів, близько 500 мечетей, 700 медресе і 1000 лазень.
За часів Мамунідів Хорезм знову став відігравати провідну роль у зовнішній торгівлі Центральної Азії. Купці підтримували торговельні зв'язки з Хазарським каганатом, Волзькою Булгарією, Київською Руссю, Китаєм, Хорасаном, Гурганом. Інтенсивна торгівля велася також з кочівниками Приаралья, Семиріччя і Дешт-і Кипчак. Розвиток торгівлі сприяло зростанню міст і ремісничого виробництва.
Володарі
- Мамун I (995—997)
- Абул-Хасан Алі (997—1009)
- Мамун II (1009—1017)
- Абул-Харит Мухаммед (1017)
Джерела
- Bosworth C.E. The political and dynastic history of the Iranian World (A. D. 1000—1217) // The Cambridge history of Iran. Camb., 1968. Vol. 4
- Clifford Edmund Bosworth, The New Islamic Dynasties: A Chronological and Genealogical Manual, Columbia University, 1996.