Мандзенко Йосип Полікарпович

Йосип Полікарпович Мандзенко (21 листопада 1890 — † після 1970) підполковник Армії УНР (генерал-хорунжий на еміграції).

Йосип Полікарпович Мандзенко
 Підпоручик

 Підполковник[1]
Загальна інформація
Народження 21 листопада 1890(1890-11-21)
Голованівськ, Балтський повіт, Подільська губернія, Російська імперія
Смерть † після 1970
 США
Військова служба
Приналежність  УНР
Війни / битви Перша світова війна
Українсько-радянська війна
Друга світова війна
Командування
командир 5-ї сотні 1-го Сірожупанного полку Дієвої армії УНР.
Нагороди та відзнаки
Хрест Симона Петлюри
«Воєнний хрест» (УНР)

Біографія

Народився у м. Голованівськ Балтського повіту Подільської губернії. Закінчив Уманську чоловічу гімназію.

У 1908 р. вступив однорічником 2-го розряду до 74-го піхотного Ставропольського полку. У 1912 р. звільнився з армії. У 1914 р. був мобілізований. У листопаді 1914 р. склав іспит на звання прапорщика при 3-й запасній піхотній бригаді у Києві. Згодом — молодший офіцер 74-го піхотного Ставропольського полку. Був тричі поранений. Останнє звання у російській армії (з 16 серпня 1915 р.) підпоручик.

У бою 22 серпня 1915 р. потрапив у австрійський полон, перебував у таборах Гарт та Иозефштадт, де став одним із ініціаторів створення гуртка офіцерів-українців. З лютого 1918 р. — сотенний 7-ї сотні та полковий ад'ютант 1-го козацько-стрілецького (Сірожупанного) полку, у складі якого у серпні 1918 р. повернувся в Україну. У подальшому — начальник харчової дивізійної валки Сірожупанної дивізії.

З жовтня 1918 р. — командир 5-ї сотні 1-го Сірожупанного полку Армії Української Держави, згодом — Дієвої армії УНР. 16 травня 1919 р. у складі полку потрапив у Луцьку до польського полону. Перебував у таборі Ланцут. З травня 1920 р. — начальник філії головного інформаційно-реєстраційного бюро у Вінниці. З 21 червня 1920 р. — старшина Охорони Головного Отамана С. Петлюри. У 1921 р. — старшина 50-го куреня 6-ї Січової дивізії Армії УНР.

З 1928 р. служив контрактовим офіцером польської армії у 58-му піхотному полку у Познані. З 1938 р. — у 37-му піхотному полісу у Кутно. Останнє звання в польській армії — капітан.

У червні 1943 р. вступив до стрілецької дивізії СС «Галичина».

Після Другої світової війни жив на еміграції у США. Автор спогадів під псевдонімом «Йосип Сірий».

Примітки

  1. генерал-хорунжий на еміграції

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.