Маневич Лев Юхимович

Народився в сім'ї дрібного службовця Ісроела-Хаїма Абрамовича Маневича. Освіту здобув у Женеві.

В 1917 році призваний в армію, в квітні 1918 добровільно вступив в Червону армію. Учасник громадянської війни на Східному фронті і на Кавказі, був комісаром бронепоїзда, штабним працівником, командиром загону особливого призначення.

З 15 травня 1920 по 15 червня 1921 працював у місті Уфі, зокрема був членом бюро 2-го районного комітету РКП(б) міста Уфи.

Закінчив вищу школу штабної служби комскладу РСЧА (1921), Військову академію РККА (1924) і курси при Військово-повітряної академії імені М. Е. Жуковського (1929), служив у Розвідуправлінні РСЧА.

З середини 1920-х до початку 1930-х років періодично перебував за кордоном, виконуючи розвідувальні завдання. У 1935 році присвоєно звання полковника.

Був заарештований італійською контррозвідкою і засуджений до тривалого тюремного ув'язнення. У 1943 році переданий німцям і утримувався в таборах Маутхаузен, Мельк  і Ебензее. У концтаборі став одним із керівників підпілля.

Звільнений 6 травня 1945 року американськими військами, але незабаром помер від туберкульозу. Похований у Лінці під іменем Старостіна, перепохований в 1965 році під своїм прізвищем на кладовищі Санкт-Мартін-Зюд, де поховані радянські солдати. На могильній плиті напис: «Тут покоїться прах Героя Радянського Союзу полковника Маневича Лева Юхимовича. 1898-1945».

• Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 лютого 1965 року за доблесть і мужність, проявлені при виконанні спеціальних завдань Радянського уряду перед Другої світової війною, і в роки боротьби з фашизмом, полковнику Маневичу Леву Юхимовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно).
• Нагороджений орденом Леніна (20.02.1965, посмертно).

• У Мінську[2], Гомелі й Могильові ім'ям Маневича названі вулиці.
• На батьківщині Героя, в місті Чауси, його ім'ям названа вулиця і встановлена меморіальна дошка.
• Меморіальні дошки встановлені в місті Рильську Курської області (на будівлі Рильського авіаційного технічного коледжу цивільної авіації) і в Самарі (на будівлі Управління Федеральної служби безпеки по Самарській області).

• Життя легендарного розвідника описано в романах Є. Воробйова «Земля, до запитання»[3] та «Етьєн і його тінь». Перший з романів був покладений в основу однойменного художнього фільму, створеного в 1973 році режисером В. Дорманом. Роль головного героя у фільмі виконав актор Олег Стриженов.

• Колпакиди А. И. ГРУ в Великой Отечественной войне. — М.: Яуза; Эксмо, 2010. — 608 с. — (ГРУ) — 3000 экз. — ISBN 978-5-699-41251-8

• Маневич Лев Юхимович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
• Лев Маневич // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
• Биография на сайте «Хронос».
• Маневич Лев Ефимович — статья из Большой советской энциклопедии. 
• Маневич Лев Ефимович: две версии жизни.
• Мемория. Лев Маневич. Полит.ру. Процитовано 2014-8-24.