Манський Віталій Всеволодович

Віталій Всеволодович Манський (2 грудня 1963, Львів, Українська РСР) — російський режисер документального кіно, сценарист, продюсер, президент російського фестивалю «Артдокфест» і російської Національної премії в області неігрового кіно «Лаврова гілка». Лауреат ряду російських і міжнародних фестивалів і кінопремій[1]. Уродженець Львова, мешкає у Латвії.

Манський Віталій Всеволодович
Зображення
Дата народження 2 грудня 1963(1963-12-02) (58 років)
Місце народження Львів, УРСР
Громадянство  СРСР →  Росія
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія режисер-документаліст, сценарист, продюсер
Напрям документалістика
Magnum opus Свідки Путіна
IMDb ID 0543882
 Манський Віталій Всеволодович у Вікісховищі

Життєпис

В 1990 році закінчив ВДІК, операторський факультет (майстерня С. Мединського).

Автор телепрограм «Сімейні кінохроніки» (1995—1997, ОРТ, ВГТРК, «П'ятий канал»), «Реальне кіно» і «Кінопідйом» (1996, ОРТ; з 1999 року — РТР).

У 1996—1998 роках — генеральний продюсер телеканалу «REN-TV». Засновник архіву аматорських домашніх кінохронік за 1945—1991 роки.

З 1999 року — керівник служби виробництва і показу документальних програм на каналі РТР, автор і ведучий програми «Реальне кіно».

У 2013 році за фільм «Труба» отримав приз «За найкращу режисуру» XXIV Відкритого Російського кінофестивалю «Кінотавр» в Сочі.

У березні 2014 року підписав лист «Ми з Вами!» на підтримку України[2].

У травні 2018 підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[3]

Фільмографія

Режисер документальних фільмів, зокрема:

  • 1987 — «Собаки»
  • 1988 — «Парк культури»
  • 1990 — «Єврейське щастя» (х/фільм)
  • 1991 — «Тіло Леніна»
  • 1991 — «Етюди про любов»
  • 2001 — «Горбачов. Після імперії»
  • 2001 — «Єльцин. Інше життя»
  • 2003 — «Анатомія „Тату“»
  • 2011 — «Батьківщина або смерть»
  • 2015 — «У променях сонця»
  • 2016 — «Рідні»
  • 2018 — «Свідки Путіна»
  • 2020 — «Горбачов. Рай»

Примітки
  1. Виталий Манский // Имена // Энциклопедия отечественного кино (рос.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2016. Процитовано 26 жовтня 2016.
  2. Мы с вами! (рос.)
  3. The European Film Academy Free Oleg Sentsov!. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 14 червня 2018.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.