Маніакальна дівчина мрії піксі

Маніакальна дівчина мрії піксі (англ. Manic Pixie Dream Girl) — архетип героїні у фільмах та мистецтві. Кінокритик Нейтан Ребін ввів цей термін після вивчення персонажу Кірстен Данст у фільмі Елізабеттаун (2005). Як він сам зазначав, Маніакальна дівчина мрії піксі "існує виключно в палких уявленнях чутливих письменників-режисерів, щоб навчити задумливо-душевних молодих людей приймати життя і його нескінченність, таємниці та пригоди ". [1] Як правило, Маніакальні дівчата мрії піксі допомагають персонажам чоловічої статі, не переслідуючи власного щастя. Вони ніколи не дорослішають; а отже, їхні чоловіки теж ніколи не дорослішають. [2]

Маніакальну дівчинку мрії піксі порівнюють з іншим другорядним персонажем – Чарівним Негром, чорним персонажем, який існує лише для того, щоб надати духовну або містичну допомогу головному білому герою-рятівнику . В обох випадках, другорядний персонаж не має помітного власного життя і зазвичай існує лише для того, щоб надати головному герою важливі життєві уроки. [3]

Приклади

Маніакальні дівчата мрії піксі (МДМП) – це, як правило, статичні персонажі, з ексцентричними особистими примхами та відверто дівочою поведінкою. Вони незмінно слугують романтичним інтересом для (найчастіше задумливого або депресивного) героя. Нижче описані приклади МДМП

Контрприклади
  • Героїню Енні Холл (1977) часто називають МДМП, але, вона не зовсім підходить під опис, оскільки вона має власні цілі, незалежні від головного героя. [6]
  • Персонаж Кейт Вінслет Клементіна у фільмі "Вічне сяйво чистого розуму" (2004) одночасно підходить під архетип маніакальної дівчини-мрії піксі та відкидає його, у коментарі до Джоела, якого зіграв Джим Керрі вона говорить: "Занадто багато хлопців думають, що я концепт, або я їх довершую, або я зроблю їх живими. Але я просто задовбана дівчина, яка шукає власного душевного спокою; не приписуйте мені свої уявлення". [7]
  • Хоча Саммер Зої Дешанель з 500 днів літа (2009) часто визначають як МДМП, фільм можна розглядати як деконструкцію архетипу, оскільки він показує небезпеку ідеалізації жінок як речей замість поваги до них як до реальних людей зі своїми складними світоглядами. Режисер Марк Вебб заявив: "Так, Саммер має елементи маніакальної дівчини мрії піксі – вона відображає незрілий погляд на жінку. Вона – погляд Тома на жінку. Він не бачить її складності, і наслідком для нього є розбите серце. В очах Тома, Саммер – це досконалість, але досконалість не має глибини. Саммер не дівчина, вона фаза ". [8]
  • Єва, головний герой музичного фільму Стюарта Мердока " Боже, допоможіть дівчині" (2014), також відзначається як спростування архетипу. Актриса Емілі Браунінг ставилася до свого персонажа як до "анти-МДМП" і описувала її як таку, що має "власне внутрішнє життя" та "заглиблену в собі; [. . . ] Оллі хоче, щоб вона стала його музою, а вона каже: "Ні, я з цим не погоджуюсь, я буду займатися своїми справами. "" [9] [10]
  • Марго Рот Шпігельман у " Паперових містах" (2015) – це деконструкція архетипу. Автор книги Джон Грін заявив: " Паперові міста в цілому присвячені знищенню брехні про маніакальну дівчину-мрії піксі. . . Я не знаю, як я міг би бути менш двозначним щодо цього, окрім як назвати роман «Патріархальна брехня про маніакальну дівчину-мрії піксі, яку потрібно заколоти і вбити » [11]

Критика та суперечки

В інтерв’ю «Vulture», розважальній секції журнала Нью-Йорк, говорячи про свій фільм «Рубі Спаркс», актриса та сценаристка Зої Казан розкритикувала цей термін як обмежений, принизливий та мізогінний . Вона не погодилася з тим, що персонаж Хепберн у " Вихованні крихітки" є МДМП: "Я думаю, що поєднувати всіх індивідуальних, оригінальних та химерних жінок під цією категорією, означає стирати всі відмінності". [12]

У грудні 2012, у відео критик AllMovie Каміла Коллер сприйняла цей термін як ефективний опис одновимірних жіночих персонажів, які шукають щастя лише головного героя, і які не займаються власними складними проблемами. Тож принизливе використання цього терміна в основному спрямоване на письменників, котрі не дають цим жіночим персонажам більше призначення, ніж натхнення своїх партнерів-чоловіків. [13]

У грудні 2012 року Айша Харріс стверджувала, що "критика в МДМП, мабуть, стала більш поширенимою, ніж сам архетип", припускаючи, що кіномитці були змушені стати "самокритичними щодо таких персонажок" після того, як Ребін ввів в обіг термін, який після цього здебільшого зник з кіно. [14]

У липні 2013 року Кет Стоеффель, стверджувала для видання The Cut, що вживання цього терміну стало сексистським, оскільки "він було злочинно натягнутий проти Діани Кітон в Енні Холл та справжньої особи Зої Дешанель. Як може визначальною рисою реальної людини бути відсутність внутрішнього життя? " [15]

Моніка Бартизель висвітлила подібні погляди для газети "The Week". У квітні 2013 року, вона написала, що "ця колись корисна частина критичної шпаргалки переросла в лінощі та сексизм". Бартизель стверджує, що "[термін]" маніакальна дівчина мрії піксі "був корисним, коли він коментував поверхневість характеристик жінок у сценаріях, де домінують чоловіки, але з тих пір він перетворився на зневажливий спосіб висміювати унікальних жінок у художній літературі та реальності". [16]

Відступ терміна

У липні 2014 року для видання Salon, Ребін запропонував відмовитись від терміну Маніакальна дівчина мрії піксі. Він стверджував, що, "даючи нечітке визначення ідеї", він ненавмисно надав фразі сили, якої вона не мала намір мати. Популярність архетипу, припустив Ребін, призвела до обговорення більш точного визначення, зменшення всеохоплюючої класифікації МДМП критиками. Хоча він придумав цей термін, щоб викрити сексистські наслідки в сучасній культурі, "цей термін все частіше звинувачували в тому, що він сам є сексистським". Зворотня реакція відбулася, коли під цей архетип було ототожнено з багатьма улюбленими жіночими персонажами. У відповідь Рабін припустив, що унікальні персонажі не можуть бути класифіковані настільки обмежено, і таким чином він вибачився перед поп-культурою за "створення цього нестримного монстра". [17]

Маніакальний хлопець мрії піксі

Можливу чоловічу версію цього архетипу, маніакального хлопця мрії піксі було ототожнюють з Августом Уотерсом з кіноверсії Винні зірки (2014); він отримав цей титул у статті Vulture 2014 року, в якій Метт Патчес заявив: "він поганий хлопчик, він душенька , він тупий качок, він ботанік, він філософ, він поет, він жертва, він герой, що лишився в живих, він все, чого кожен хоче в своєму житті, і він є хибними уявленням про те, що ми можемо насправді мати в нашому житті». [18]

Маніакального хлопця мрії піксі помічали в таких ситкомах, як " Парки та зони відпочинку" та " 30 потрясінь" . Героїні цих шоу одружені з чоловіками (з героєм Адама Скотта Беном В'яттом та героємДжеймса Марсдена Крісом Кросом, відповідно), які відповідно до статті Grantland 2012 року «терпляче згладжують впертість і темперамент героїнь, приймаючи їх дивакуватість, допомагаючи їм стати найкращими версіями себе ". [19]

Подібні архетипи

Дівчина-фантазія, визначена алгоритмом

Ще одна версія Маніакальної дівчини мрії піксі – це дівчина-фантазія, визначена алгоритмом. Різниця полягає в тому, що остання – це не людина, а робот чи якийсь штучний інтелект. Функція та сама: виконувати бажання чоловічого персонажу та допомагати йому у подорожі, не маючи жодних бажань чи власної мети. Деякі приклади:

Див. також

Список літератури
  1. Rabin, Nathan (25 січня 2007). My Year Of Flops, Case File 1: Elizabethtown: The Bataan Death March of Whimsy. The A.V. Club. Процитовано 5 січня 2010.
  2. Welker, Holly (12 лютого 2010). Forever Your Girl. Bitch (46): 26–30. Процитовано 26 червня 2016.
  3. Bowman, Donna; Gillette, Amelie; Hyden, Steven; Murray, Noel; Pierce, Leonard; Rabin, Nathan (4 серпня 2008). Wild things: 16 films featuring Manic Pixie Dream Girls. The A.V. Club. Процитовано 16 квітня 2009.
  4. Berman, Judy (7 серпня 2008). The Natalie Portman problem. Salon. Архів оригіналу за October 8, 2011. Процитовано 5 січня 2010.
  5. Ebert, Roger (6 серпня 2004). Garden State. Rogerebert.com. Процитовано 26 червня 2016.
  6. Kelly, Dominic (9 січня 2013). Clip joint: Manic Pixie Dream Girls. The Guardian. Процитовано 27 жовтня 2020.
  7. Top Five Manic Pixie Dream Girls. Filmspotting. 19 листопада 2010. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 26 червня 2016.
  8. Wiseman, Eva (16 серпня 2009). "'Is there such a thing as "the one" - and what happens if you lose her?". The Guardian. Процитовано 26 червня 2016.
  9. Morgan, Laura (13 жовтня 2014). Emily Browning On Playing An 'Anti-Manic Pixie Dream Girl' In The New Pop Musical God Help The Girl. Lucky Magazine. Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 26 червня 2016.
  10. Juan, Jada (26 січня 2014). Sundance: Belle and Sebastian Front Man Stuart Murdoch's Glasgow Musical. Vulture.com. Процитовано 5 січня 2015.
  11. Leszkiewicz, Anna. Paper Towns and the myth that just won’t die: the Manic Pixie Dream Girl. NewStatesmenAmerica. Процитовано 30 березня 2020.
  12. Greco, Patti (23 липня 2012). Zoe Kazan on Writing Ruby Sparks and Why You Should Never Call Her a 'Manic Pixie Dream Girl'. Vulture. Процитовано 26 червня 2016.
  13. Semantic Breakdown: The Manic Pixie Dream Bitch. Процитовано 26 червня 2016.
  14. Harris, Aisha (5 грудня 2012). Is the Manic Pixie Dream Girl Dead?. Slate. The Slate Group. Процитовано 16 вересня 2014.
  15. Stoeffel, Kat. The 'Manic Pixie Dream Girl' Has Died. The Cut. New York Media LLC. Процитовано 16 вересня 2014.
  16. Bartyzel, Monika (26 квітня 2013). Girls on Film: Why it's time to retire the term 'Manic Pixie Dream Girl'. The Week. The Week Publications, Inc. Процитовано 15 вересня 2014.
  17. Rabin, Nathan (15 липня 2014). I'm sorry for coining the phrase "Manic Pixie Dream Girl": In 2007, I invented the term in a review. Then I watched in queasy disbelief as it seemed to take over pop culture. Salon. Процитовано 26 червня 2016.
  18. Patches, Matt. He's Perfect, He's Awful: The Case Against The Fault in Our Stars' Gus Waters. Vulture. New York Magazine. Процитовано 17 вересня 2014.
  19. Lambert, Molly. 1D Internet Fantasies: Liz Lemon, One Direction, and the Rise of the Manic Pixie Dream Guy. Grantland. Процитовано 17 вересня 2014.
  20. Alexander, Julia (11 жовтня 2017). Blade Runner 2049 continues questionable trend of the 'algorithm-defined fantasy girl'. Polygon. Процитовано 24 жовтня 2017.
  21. Steve Rose. Ex Machina and sci-fi's obsession with sexy female robots | Film. The Guardian. Процитовано 4 квітня 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.