Наталі Портман

В 1998 році стала співавторкою дослідницької роботи на тему «Ферментативне вироблення водню», яка дала їй можливість брати участь в наукових змаганнях «Intel». Портман пропустила прем'єру фільму «Зоряні війни. Епізод I», щоб підготуватися до випускних іспитів.

Після закінчення зйомок у фільмі «Там, де серце» Портман вступила на психологічний факультет Гарвардського університету. В одному з інтерв'ю вона сказала, що протягом наступних чотирьох років не зніматиметься ніде, окрім «Зоряних війн», щоб концентруватися на навчанні. Портман допомагала відомому американському адвокату Алану Дершовітцу в його дослідженнях, що відзначено в його книзі «case Israel». Опублікувала відгук на опубліковане в університетській газеті есе антиізраїльського спрямування. У 2002 році у співавторстві опублікувала дослідницьку робоу «Активність лобової частки мозку при об'єктній постійності» (англ. Frontal Lobe Activation During Object Permanence). Наукові роботи Портман зробили її однією з небагатьох акторок з певним числом Ердеша-Бейкона. У 2003 році Портман закінчила Гарвард з дипломом бакалавра з психології. Весною 2004 років Портман проходила навчання в Єврейському університеті в Єрусалимі.

Під час навчання Портман не припиняла акторську діяльність. З червня по вересня 2000 року вона брала участь в зйомках фільму «Зоряні війни. Епізод II. Атака клонів», що проходили в Сіднеї і Лондоні. Вийшовши в прокат 16 травня 2002 року, фільм, також як і попередній в серії, не одержав широкого визнання у критиків: дві номінації на «Золоту малина» (найгірша жіноча роль другого плану і найгірша екранна пара), але в той же час номінація на премію «Сатурн» і виграш премії Teen Choice Awards.

Портман з дитинства є вегетаріанкою і захищає права тварин і навколишнього світу, була членкинею трупи World Patrol Kids. Вона не вживає продукти тваринного походження, не носить хутро, пера і шкіру. У 2007 році запустила власну лінію взуття з штучних матеріалів, а також з'їздила до Руанди разом з Джеком Ханной знімати документальний фільм «Горили на грані» (англ. Gorillas on Brink). В 2009 році взяла участь в рекламній кампанії PETA проти використовування натурального хутра.

У 2004 і 2005 роках відвідувала Уганду, Гватемалу і Еквадор як посолка організації FINCA International, яка допомагає мешканкам бідних країн одержати мікрокредити на власний бізнес. В інтерв'ю на концерті Live 8 у Філадельфії і на передачі Foreign Exchange with Fareed Zakaria каналу PBS Портман говорила про мікрофінансування жінок. В березні 2006 року виступила з лекцією в колумбійському університеті на курсі тероризму і контртероризму, розказавши про свій фільм «V означає вендета». 29 квітня 2007 року на недільній передачі каналу ABC This Week with George Stephanopoulos Портман обговорила свою роботу з FINCA і яку користь це може принести жінкам і дітям країнам третього світу. Восени того ж року відвідала кілька університетів, включаючи Гарвард, Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі і в Берклі, Стенфорд, Принстон, Нью-йоркський та Колумбійський університети, щоб розказати студентам про силу мікрофінансування і переконати їх вступати в FINCA.

Акторка брала участь і в передвиборчих президентських кампаніях різних років. У 2004 році підтримувала кандидата від Демократичної партії Джона Керрі, а на попередніх виборах 2008 року — сенаторку Гілларі Клінтон. Підтримувала Барака Обаму.

Всі канікули Наталі Портман проводила в театральному таборі Stagedoor Manor Performing Arts Camp. В 10 років брала участь в кастингу до спектаклю «Ruthless!» про дівчинку, що збирається вчинити вбивство, щоб одержати головну роль в шкільній постановці, і була вибрана дублеркою Лаури Белл Банді. В 11 років агент фірми «Revlon» запропонував їй стати моделлю, але вона відмовилася, оскільки хотіла концентруватися на акторстві. В інтерв'ю одному з журналів Портман сказала: «Я відрізнялася від інших дітей. Я була амбітна, знала, що мені подобається і чого я хочу, і старанно працювала. Я була дуже серйозною дитиною».

В 1994 році Портман пройшла кастинг до фільму Бессона «Леон» (фр. «Le'on»), де зіграла свою першу головну роль, підлітка Матільду, яка дружить з найманим вбивцею Леоном (Жан Рено). Незабаром після отримання ролі акторка в цілях секретності узяла псевдонім «Портман», проте на DVD-диску з режисерською версією фільму вона згадується в титрах як Наталі Хершлаг. Фільм вийшов в прокат 18 листопада 1994 року і став класикою кінематографу.

В тому ж році Портман з'явилася в короткометражному телевізійному фільмі «Developing» в ролі Ніни, дочки хворої на рак легенів Брі (Лоурен Кон).

В 1995 році Портман зіграла у фільмі «Протистояння» з Аль Пачино і Робертом Де Ніро. Вона з'явилася в ролі Лорен Густафсон, прийомної дочки протагоніста. Хоча фільм не одержав ніяких нагород, він був відзначений критиками і став комерційно успішним.

В 1996 році на екрани вийшло відразу три фільми з участю акторки. Роль Марті в мелодрамі «Красиві дівчата» — у фільмі про життя і відносини колишніх однокласників. Роль Лори Дендрідж в мюзиклі Вуді Аллена «Всі говорять, що я люблю тебе». Третім був фільм «Марс атакує!» — фантастична комедія Тіма Бертона про спробу захоплення Землі марсіанами. Тут Портман зіграла Теффі Дейл, дочку президента США. Передбачалося, що Портман одержить головну роль у фільмі «Ромео + Джульєта», але режисер Баз Лурманн вирішив, що вона^{[хто саме?]} дуже мала, і роль відійшла до Клер Дейнс.

Наталі Портман зіграла головну роль в бродвейській постановці «Щоденник Анни Франк» (1997) за реальним щоденником єврейської дівчинки, який та вела в період нацистської окупації Нідерландів.

В 1999 вийшов фільм Джорджа Лукаса «Зоряні війни. Епізод I. Прихована загроза» з Портман в ролі Падме Амідали, королеви планети Набу. До зйомок акторка не бачила попередніх фільмів серії. Хоча в технічних номінаціях картина претендувала на «Оскар», в цілому вона одержала змішані відгуки критиків і була номінована на сім премій «Золота малина», включаючи номінацію за гіршу екранну пару (Наталі Портман і Джейк Ллойд). Проте, фільм зібрав в світовому прокаті 924.3 мільйони доларів і став дев'ятим в списку найкасовіших.

У вересні того ж року Портман з'явилася в драмі «Де завгодно, тільки не тут», втіливши Енн Август, погляди якої на життя відрізняються від планів її матері (Сьюзен Сарандон). За роль Портман була номінована на премії «Молодий актор» і «Золотий глобус» (найкраща жіноча роль другого плану). Критикиня Мері Елізабет Уїльямс назвала акторку «дивовижною» і відзначила, що вона «на відміну від інших акторок її віку, не дуже сентиментальна і не дуже мужня».

Портман зіграла у фільмі «Там, де серце» (2000). Її героїня, вагітна в 17 років Новалі Нейшн, залишається одна в чужому місті, без коштів і людей, які можуть їй допомогти, і вирішує почати життя наново. Роль номінована на премії «Молодий актор» і Teen Choice Awards — і виграла премію Young Star Awards.

В липні 2001 року Портман зіграла Ніну в спектаклі за п'єсою А. П. Чехова «Чайка» в театрі Делакорт. В постановці Майка Ніколса також були задіяні Меріл Стріп, Кевін Клайн і Філіп Сеймур Хоффман. В тому ж році Наталі Портман стала однією з багатьох знаменитостей, що з'явилися в незначних ролях в комедії Бена Стіллера «Зразковий самець». Портман також зіграла невелику роль у військовій драмі Ентоні Мінгелли «Холодна гора» з Ніколь Кідман і Джудом Лоу.

Наталі Портман на Каннському МКФ, 2015

У 2004 році Портман з'явилася в двох незалежних фільмах. Драма Зака Браффа «Країна садів», де вона зіграла патологічну брехуху на ім'я Сем. Картина широко визнана критиками, а Портман номінована на дві премії MTV Movie Awards і чотири премії Teen Choice Awards. Роль Еліс у фільмі Майка Ніколса «Близькість», молодої стриптизерки, що приїхала до Лондона з Америки, і історія її відносин з Деном Вульфом (Джуд Лоу), принесла Портман премію «Золотий глобус», а також ряд номінацій на інші премій, включаючи «Оскар» і BAFTA.

15 травня 2005 року на Каннському кінофестивалі відбулася прем'єра третього приквелу до «Зоряних воєн», «Зоряні війни. Епізод III. Помста Ситхів». Епізод був прийнятий критиками і публікою набагато тепліше за попередні два. Гра Портман відзначена номінаціями на премії «Сатурн» і Teen Choice Awards. Тоді ж вийшла картина «Вільна зона». На зйомках фільму в Єрусалимі Портман готувалася до сцени поцілунку. Перехожі помітили, що в кадр потрапляє Стіна плачу і прогнали акторку і знімальну групу. В кінці року відбулася прем'єра фільму «V означає Вендетта» з Портман у головній жіночій ролі. Стрічка поставлена по однойменному антиутопічному графічному роману Алана Мура. Дія відбувається в 2038 році, Британія — тоталітарна держава. Героїню Портман Іві Хеммонд арештовують за антиурядову діяльність, тому акторці довелося голитися налисо. З приводу стрижки акторка сказала: «Різкі необоротні зміни завжди цікаві, і саме це додало мені сміливості». Після зйомок Портман вирушила до Нью-Йорка, де поліцейським не сподобався її підозрілий вигляд; при перевірці виявилася відсутність реєстрації. За роль Іві акторка була номінована на премії «сатурн» і Teen Choice Awards.

В кіноальманаху «Париже, я люблю тебе» (2006) Наталі зіграла у фрагменті «Faubourg Saint-Denis». Її героїня, дівчина на ім'я Франсін, майбутня акторка, закохується в сліпого Томаса (Мельхіор Беслон). В кінці 2006 року вийшов фільм Мілоша Формана «Примари Гойї», де Портман з'явилася в ролі Інес Бельбатуа, музи Франсіско Гойї. До цього режисер не бачив жодної роботи Портман, але помітив її схожість з героїнею картини Гойї «Молочник з Бордо» і запросив на зйомки.

В травні 2007 року фільм Вонга Кари Вая «Мої чорничні ночі» з Портман в ролі другого плану відкрив конкурсну програму 60-х Канн. Героїня Наталі — Леслі, гравчиня, звикла блефувати і тому вважала повідомлення про швидку смерть батька черговою брехнею. Коли ж виявляється, що батько дійсно помер, вона картається провиною, що не повірила. 3 вересня вийшло відразу два фільми з участю Портман: пригодницька комедія «Потяг на Дарджілінг» і короткометражка «Готель „Шевальє“», пролог до цього фільму. В обох картинах акторка виконала епізодичну роль подруги молодшого з трьох братів, Джека. В листопаді побачив світ фільм Зака Хельма «Лавка чудес». Портман з'явилася в ролі Моллі Махоуні, юної піаністки, яка працює в магазині іграшок містера Магоріума (Дастін Гоффман).

Лютий 2008 року ознаменувався виходом в прокат історичної драми «Ще одна з роду Болейн» про епоху правління короля Генріха VIII і суперництві сестер Анни (Наталі Портман) і Марії (Скарлетт Йоханссон) Болейн за його серце. Для Портман це і режисерський дебют — 1 вересня вийшла короткометражка «Єва», а 6 вересня — кіноальманах «Нью-Йорк, я люблю тебе», де Наталі виконала й акторську роботу.

У жовтні 2009 відбулася прем'єра військової драми «Брати» з участю Джейка Джілленхола, Тобі Магуайра і Наталі в головних ролях. Фільм розповідає про відчуття, що раптово спалахнули, між Грейс Кехілл і Томмі, молодшим братом її чоловіка Сема, що пішов на війну до Афганістану.

В 2009 йшли зйомки драми з робочою назвою «17 фотографій Ізабель» з Портман в головній ролі. Її героїня — молода адвокатка Емілія Грінліф, що пережила жахливу трагедію: її новонароджена дочка Ізабель померла, проживши всього один день. Емілія впадає в глибоку депресію. Знов знайти смак до життя героїні допомагає спілкування з 5-річним сином чоловіка від першого шлюбу. Наталі також є продюсеркою цієї картини. Фільм вийшов на екрани в Україні з назвою «Кохання та інші обставини».

У 2011 р. Наталі Портман нагороджена «Оскаром» за головну роль у фільмі «Чорний лебідь».