Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради

Щодо дезорганізації армії: Наказ № 1 Петроградської Ради робітничих і селянських депутатів 1 березня 1917.

Декрет 9 (22) листопада

Центральну Раду звинувачено в «нечуваній зраді революції». Перед нею поставлені вимоги:

1. утримувати спільний з Росією фронт, відмовитися від створення окремого Українського фронту.
2. не пропускати через Україну військові частини з фронту на Донщину та інші регіони, де встановилася влада, ворожа більшовицькій Раді народних комісарів Росії.
3. пропускати більшовицькі війська на Південний фронт для боротьби з Олексієм Каледіним.
4. припинити роззброєння більшовицьких полків та червоногвардійських загонів в Україні.

На відповідь давалося 48 годин. У разі відмови Рада народних комісарів Росії вважатиме Центральну Раду в стані відкритої війни проти радянської влади в Росії та Україні.

Ультиматум Ради народних комісарів Українській Центральній Раді — ультиматум більшовицького уряду Росії (Ради народних комісарів) представницькому органу Української Народної Республіки (Центральній Раді). Написаний за підписом Володимира Леніна і Лева Троцького. Переданий у Київ 4 (17) грудня 1917 року. Документ вимагав від українського уряду безумовної допомоги більшовикам в Україні. Відхилений 7 (20) грудня 1917 року Українською Центральною Радою за підписом Володимира Винниченка та Симона Петлюри. Став приводом для початку більшовицької агресії проти України.

Центральну Раду звинувачено в «нечуваній зраді революції». Перед нею поставлені вимоги:

1. утримувати спільний з Росією фронт, відмовитися від створення окремого Українського фронту.
2. не пропускати через Україну військові частини з фронту на Донщину та інші регіони, де встановилася влада, ворожа більшовицькій Раді народних комісарів Росії.
3. пропускати більшовицькі війська на Південний фронт для боротьби з Олексієм Каледіним.
4. припинити роззброєння більшовицьких полків та червоногвардійських загонів в Україні.

На відповідь давалося 48 годин. У разі відмови Рада народних комісарів Росії вважатиме Центральну Раду в стані відкритої війни проти радянської влади в Росії та Україні.

7 (20) грудня 1917 року Генеральний секретаріат надіслав відповідь за підписом Володимира Винниченка та Симона Петлюри. У ній зазначалося, що:

1. Рада народних комісарів Росії не має права втручатися у внутрішні справи України.
2. Україна не допустить анархії та розрухи як в Росії.
3. роззброєння більшовицьких частин необхідні для уникнення громадянської війни.
4. російські більшовицькі частини повинні реалізовувати свої національні прагнення в Росії, а не Україні.
5. розброєння більшовицьких частин триватиме, якщо ці частини загрожуватимуть українській владі.
6. українські частини утримують лише свою ділянку фронту, який і так деорганізований.
7. Україна визнає право націй на самовизначення та політичний плюралізм, тому пропускатиме війська на Дон і Кубань.
8. Україна виступає проти більшовицьких методів встановлення влади.

• Бойко О. Д.. Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 495. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
• Декреты Советской власти. Т. I. 25 октября 1917 г. — 16 марта 1918 г. / Ин-т марксизма-ленинизма при ЦК КПСС, Ин-т истории акад. наук СССР.— М.: Политиздат, 1957.— С. 174—180.
• Конституанта «Конфлікт революцій. Центральна Українська Рада та Рада Народних Комісарів („Генеральський“ і Народний Секретаріат УНР) 1917—1918»
• Ленин В. И. Сочинения / Изд-е третье, перепечат. без изменений со второго, исправл. и дополнен. изд-я. Под ред.: Н. И. Бухарина, В. М. Молотова, М. А. Савельева.— М.: Партиздат ЦК ВКП(б), 1935.— Том XXII. 1917—1918.— С. 593, 591-592.
• Летопись революции. Журнал по истории КП(б)У и Октябрьской революции на Украине.- 1925, № 2 (11), март - апрель.
• Манифест к украинскому народу с ультимативными требованиями к Украинской раде.— Российский государственный архив социально-политической истории.— Ф. 2. Оп. 1. Д. 4880. Л. 1–3.— Подлинник. Машинописный текст, подписи – автографы В. И. Ленина и Л. Д. Троцкого, резолюция – автограф Л. Д. Троцкого.
• Михутина, И. В. Украинский Брестский мир. Путь выхода России из первой мировой войны и анатомия конфликта между Совнаркомом РСФСР и правительством Украинской Центральной рады М. «Европа»,2007,isbn = 978-5-9739-0090-8 (рос.)
• Романчук О. Ультиматум. Хроніка одного конфлікту між Раднаркомом РРФСР і Центральною Радою. — Київ, 1990.
• В. Ф. Солдатенко. Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
• Українська Центральна Рада: документи і матеріали. У 2 т. / НАН України, Ін-т історії України, Центр. держ. архів вищ. органів влади і упр. України.- Т. 1: 4 березня — 9 грудня 1917 р. / Упорядники: В. Ф. Верстюк (керівник), О. Д. Бойко, Ю. М. Гамрецький та ін.; редкол.: В. А. Смолій (відп. ред.) та ін.— Київ: Наук. думка, 1996.— 587, [2] c.(Пам'ятки історії України. Сер. V. Джерела новітньої історії)

• Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради 1917 // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
• (рос.) Ультиматум Совнаркома
• 100 років від початку збройного опору УНР проти російської агресії. Які є паралелі зі сьогоденням?. http://www.istpravda.com.ua/. Історична правда. 17 грудня 2017. Процитовано 17 грудня 2017.