Маргуліс Григорій Олександрович

Григорій Олександрович Маргуліс (24 лютого 1946, Москва) — російський і американський математик, доктор фізико-математичних наук, науковий співробітник Інституту проблем передачі інформації ім. А. А. Харкевича РАН, професор Єльського університету (США).

Григорій Олександрович Маргуліс
Народився 21 квітня 1951(1951-04-21) (70 років)
Москва,  СРСР
Країна  СРСР,  США
Діяльність математик, викладач університету
Alma mater Московський державний університет
Галузь Математика
Заклад Єльський університет
Вчителі Синай Яків Григорович
Аспіранти, докторанти Emmanuel Breuillardd, Хі О, Aaram Yund, Yan Gaod[1], Azer Akhmedovd[1], Tai-Hing Dennis Huid[1], Lucy Lifschitzd[1], Dmitry Yanovich Kleinbockd[1], Mikhail V. Ershovd[1], Bengt Anders Karlssond[1], Roman Muchnikd[1], Seonhee Limd[1], Keivan Mallahi-Karaid[1], Tal Poznanskyd[1], Alireza Salehi-Golsefidyd[1], Gregory Alexandrovich Soiferd[1], Igor Rapinchukd[1], Amir Mohammadid[1], Han Lid[1] і Thomas Dietmar Hilled[1]
Членство Американське математичне товариство, Національна академія наук США і Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки: фахівець в області теорії чисел, комбінаторики, теорії інформації
Нагороди
Премія Вольфа (2005)
Абелівська премія (2020)

 Маргуліс Григорій Олександрович у Вікісховищі

Біографія

Закінчив Московський державний університет в 1967 році. Розпочав наукову роботу під керівництвом Я. Г. Синая по ергодичній теорії. Надалі інтереси змістилися в галузь теорії груп Лі (теорія решіток у напівпростих групах Лі), яку він зумів застосувати в тій же ергодичній теорії, теорії представлення груп, теорії чисел, комбінаториці і теорії міри. Мають значення роботи по теорії інформації. Золота медаль і премія Дж. Філдса (1978), на церемонії вручення не був присутній, тому що йому було відмовлено у виїзній візі.

У 1979 році він відвідав Бонн і з цього часу отримав можливість вільного виїзду за кордон, але продовжував працювати науковим співробітником в Москві в Інституті проблем передачі інформації РАН. У 1991 році Г. О. Маргуліс був запрошений на постійну роботу в США до Єльського університету.

У 2005 він став лауреатом Премії Вольфа за ряд своїх робіт з математики.

2020 року спільно з Хіллелем Фурстенберґом одержав Абелівську премію.

Книжки російською мовою

  • Маргулис Г. А. Дискретные подгруппы групп Ли -М:МЦНМО, 2007

Примітки

  1. Математична генеалогія — 1997.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.