Маркел Лаврівський

Марке́л Лаврі́вський (також Маркил Лаврівский, Лавровський; пол. Marceli Ławrowski, нім. Marzell Lawrowski von Plöcken; 28 жовтня 1856, с. Себечів — 14 квітня 1927, м. Відень) — український[1] військовик, генерал-майор, фельдмаршал-лейтенант австро-угорської армії.

Маркел Лаврівський
Фельдмаршал-лейтенант
Загальна інформація
Народження 28 жовтня 1856(1856-10-28)
Себечів, Сокальський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія
Смерть 14 квітня 1927(1927-04-14) (70 років)
Відень, Перша Австрійська Республіка
Поховання Нойштіфте Фрідгофd
Національність українець
Alma Mater Терезіанська академія
Військова служба
Роки служби 1879—1919
Приналежність  Австро-Угорщина
Вид ЗС Сухопутні війська Австро-Угорщини
Війни / битви Перша світова війна
Командування
Командир 94 Дивізії піхоти
квітень 1916 — грудень 1917
ПопередникHugo Kuczera
НаступникJohann Fernengel
1914-1916 11-та гірська бригада
Нагороди та відзнаки
Ювілейна пам'ятна медаль 1898
Ювілейний хрест
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Орден Залізної Корони 2 ступеня
Кавалер ордена Леопольда (Австрія)

Життєпис

Народився 28 жовтня 1856 року в с. Себечів на Сокальщині в сім'ї греко-католицького священника Діонізія Лаврівського і його дружини Марії з дому Мохнацька[2].

Випускник військової колегії в Санкт-Пельтен і Терезіанської військової академії у Вінер-Нойштадт[3].

Перебував на службі в австро-угорській армії в 1879—1919 роках: ад'ютант батальйону і офіцер озброєння в 10 Полку піхоти в Перемишлі в 1880—1883 роках, командир батальйону в 47 Полку піхоти в Горіції в 1901—1907 роках, командир 77 Полку піхоти в Перемишлі в 1910—1914 роках, командир 11 Гірської бригади в Тузлі (воював на сербському фронті) в 1914—1916 роках, як командир 94 Дивізії піхоти (квітень 1916 — грудень 1917)[4] воював на Італійському фронті (Битва при Капоретто)[5].

Помер 14 квітня 1927 року у Відні[6]. Похований на цвинтарі Нойштіфте Фрідгоф у районі Веринг (Відень)[7].

Звання

Нагороди і відзнаки

Родина

Маркел Лаврівський походив з давнього священичого роду Лаврівських (Лавровських). Його батько о. Діонізій Лаврівський (1822—1881) і всі діди були священниками Перемишльської греко-католицької єпархії. Був племінником українського культурного і політичного діяча, судді і посла Галицького сейму Юліана Лаврівського.

Див. також

Примітки
  1. Відзначенє. Збруч (укр.). Процитовано 15 січня 2021.
  2. Archiwum Państwowe w Przemyślu. Archiwum Greckokatolickiego Biskupstwa w Przemyślu. [Kopie ksiąg metrykalnych parafii Siebieczów z filią Leszczaków (dekanat Bełz) za 1785-1858]. — S. 275. www.skany.przemysl.ap.gov.pl. Процитовано 15 січня 2021.
  3. Zbigniew Andrzej Judycki. Pod obcymi sztandarami… — S. 99.
  4. Österreich-Ungarns letzter Krieg 1914 - 1918: Registerband. -: Registerband, -: - -. (нім.). 1938. Процитовано 15 січня 2021.
  5. Diavolo, Il Forcone Del (30 листопада 2017). IL FORCONE DEL DIAVOLO: Chi ha causato Caporetto?. IL FORCONE DEL DIAVOLO. Процитовано 15 січня 2021.
  6. Zbigniew Andrzej Judycki. Pod obcymi sztandarami… — S. 101.
  7. Marzell Lawrowski von Plöcken 1856 - 1927 BillionGraves Record. BillionGraves (англ.). Процитовано 15 січня 2021.
  8. Feldmarschalleutnant Marzell Lawrowski von Plöcken. www.weltkriege.at. Процитовано 15 січня 2021.
  9. Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1918. — S. 85.(нім.)
  10. Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1918. — S. 66.(нім.)

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.