Людвик Сембратович

Людвик Сембратович (пол. Ludwik Sembratowicz; 24 грудня 1837, Копичинці — 2 травня 1892, Краків) — український військовик, генерал-майор, фельдмаршал-лейтенант австро-угорської армії.

Людвик Сембратович
Фельдмаршал-лейтенант
Загальна інформація
Народження 24 грудня 1837(1837-12-24)
Копичинці, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія
Смерть 2 травня 1892(1892-05-02) (54 роки)
Краків, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Поховання Раковицький цвинтар
Національність українець
Військова служба
Роки служби 1855—1892
Приналежність  Австро-Угорщина
Вид ЗС Генеральний штаб
Сухопутні війська Австро-Угорщини
Війни / битви Австро-італо-французька війна і Австро-прусська війна
Командування
Командир 12 Дивізії піхоти
березень 1891 — 2 травня 1892
Нагороди та відзнаки
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)

Життєпис

Народився 24 грудня 1837 року в Копичинцях на Тернопільщині. Син австрійського офіцера, стриєчний брат львівського митрополита Сильвестра Сембратовича. Після другого класу гімназії навчався в школі піхоти в Фішау. Військову службу розпочав у ранзі капрала 16 вересня 1855 року в 62-го полку піхоти. Під час війни 1859 року був відряджений до Тирольської національної оборони, був ад'ютантом батальйону, а потім закінчив курс армійської стрілецької школи у Вероні. 1 лютого 1860 року був переведений до 63-го піхотного полку, а в серпні 1862 року — до Відня до Національного генерального командування. Перебуваючи у Відні, був особистим ад'ютантом фельдмаршала-лейтенанта графа Карла Туна. У 1863—1865 роках — студент Військової школи, яку закінчив з дуже добрим результатом. Призначений до Генерального штабу. Під час австро-прусської війни перебував у штабі 4-го корпусу і брав з ним участь у боях у Чехії. Під час битви під Кеніггрецем він замінив загиблого начальника штабу, прийнявши командування на три тижні. Після війни повернувся до картографічної та розвідувальної служб. Неодноразово їздив у Росію в 1867 і 1870 роках, Туреччину в 1869 році та Молдову в 1870 році. У липні 1871 року перейшов до Львівського головного командування, а потім у травні 1872 року до 72-го піхотного полку, де прийняв командування. 1 травня 1873 переведений у 65-й піхотний полк. У вересні 1874 року повернувся працювати в Генеральний штаб. 26 грудня 1876 року отримав посаду керівника 2-ї групи Топографічного бюро, де пробув до 26 березня 1880 року. Навесні 1880 року повернувся на строкову службу на посаді заступника командира 19-го піхотного полку, а 12 липня 1882 року прийняв командування 58-м піхотним полком у Відні. 15 квітня 1886 року був призначений командиром 6-ї гірської бригади, а з березня 1887 року — командиром 9-ї піхотної бригади. У березні 1891 року прийняв командування 12-ою піхотною дивізією в Кракові. 1 травня 1891 року Людвику Сембратовичу було присвоєно звання фельдмаршала-лейтенанта[1].

Людвик Сембратович раптово помер у Кракові 2 травня 1892 року, був похований 5 травня на Раковицькому цвинтарі в Кракові[2] (4 поле[3]).

Звання

Нагороди

Див. також

Примітки
  1. Ґенерал-майор Людвик Сембратович, командант ХІІ дивізії инфантерії, именований при маєвім авансованю фельдмаршал-лейтнантом. Збруч (укр.). Процитовано 5 лютого 2021.
  2. Gazeta Lwowska, 7 maja 1892, nr 104. — S. 3.
  3. Spis osób pochowanych na Cmentarzu Rakowickim w Krakowie (osoby pochowane do 1939 r.). cmentarium.sowa.website.pl. Процитовано 5 лютого 2021.
  4. Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1892. — S. 226.(нім.)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.