Марк Корнелій Фронтон

Марк Корнелій Фронтон (лат. Marcus Cornelius Fronto; приблизно 100–170) — консул-суффект 142 року, римський граматик, ритор і адвокат.

Марк Корнелій Фронтон
Народився 100
Цирта, Африка, Римська імперія[1][2][3]
Помер не раніше 166 і не пізніше 170
Рим, Стародавній Рим
·чума Антоніна
Країна Стародавній Рим
Діяльність письменник, політик, поет, адвокат, філософ, correspondent, військовослужбовець
Відомі учні Марк Аврелій[4][5]
Знання мов латина[6]
Посада давньоримський сенатор і консул
Брати, сестри Quintus Cornelius Quadratusd
Діти Gratiad

Народився у Цирті, адміністративному центрі провінції Нова Африка (Нумідія). За його власними словами, походив з місцевого роду, хоча номен «Корнелій» свідчить, що рід цей щонайменше був цілком романізований. Освіту отримав у Карфагені та Римі. З часом здобув славу оратора і адвоката, що за вправністю поступався хіба що Цицерону. Статки Фронтона дозволили йому купити сади Мецената і за власний кошт зводити громадські споруди. У 142 році обіймав посаду консула-суффекта, але від подальшого керівництва Африкою як проконсула відмовився, мотивуючи поганим станом здоров'я. Натомість імператор Антонін Пій, призначив його наставником своїх названих синів — Марка Аврелія і Луція Вера. Помер Корнелій, ймовірно, від хвороби, що у вигляді пандемії вирувала на той час у Римській імперії та Римі. Її в подальшому назвали «чума Антоніна».

Примітки
  1. http://www.oxfordreference.com/view/10.1093/oi/authority.20110803095417886
  2. http://www.third-millennium-library.com/MedievalHistory/Bury/Roman_Empire/From-Principate-to-death-of-Marcus-Aurelius/29-LITERATURE-UNDER-HADRIAN-AND-THE-ANTONINES.html
  3. http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/j.2041-5370.2013.tb02603.x/pdf
  4. Любкер Ф. Antoninus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 107.
  5. Любкер Ф. Fronto // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 535–536.
  6. Mirabile: Digital Archives for Medieval Culture — SISMEL – Edizioni del Galluzzo.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.