Марк Плавцій Сільван (консул 2 року н. е.)

Марк Пла́вцій Сільва́н (лат. Marcus Plautius Silvanus, 39 до н.е. — після 9) політичний та військовий діяч ранньої Римської імперії, консул 2 року н. е.

Марк Плавцій Сільван
лат. M.Plautius M.f.A.n. Silvanus
Народився невідомо
Trebula Suffenasd, Чичиліано, Провінція Рим, Лаціо, Італія
Помер 14
невідомо
Країна Стародавній Рим
Діяльність політик, військовослужбовець, священник
Посада консул[1], проконсул[1], legatus Augusti pro praetored[1], Legatus legionisd[1] і Епулони[1]
Батько Marcus Plautius Silvanusd
Мати Ургуланія
У шлюбі з Lartiad
Діти Плавція Ургуланілла, Марк Плавцій Сільван, Publius Plautius Pulcherd і Aulus Plautius Urgulaniusd

Життєпис

Походив із заможного плебейського роду Плавціїв. Син Марка Плавція Сільвана[2] та Ургуланії. Завдяки тому, що мати Плавція була близькою подругою Лівії, дружини імператора Октавіана Августа, Сільван зробив гарну кар'єру. Був членом колегії семптімвірів епулонів. У 2 році до н. е. став консулом, разом з Октавіаном Августом. З 4 до 5 рік як проконсул керував провінцією Азія. У 6—7 роках був імператорським легатом у Галатії та Памфілії. На цій посаді придушив повстання в Ісаврії.

У 7 році, очолюючи IV Скіфський та V Македонський легіони, Сільван був викликаний Тиберієм в Іллірію (Тиберій був головнокомандуючим римською армією в регіоні), де незадовго перед тим спалахнуло Велике іллірійське повстання 6-9 років н.е., в придушенні якого брав участь Сільван. Після прибуття у регіон, приєднався до легата Мезії Авла Цецина Севера, і вони брали участь у битві з бунтівниками біля міста Сірмій. Римські війська здобули перемогу, але зазнали великих втрат.

До 9 року Сільван продовжував придушувати повсталі місцеві племена у Паннонії, Далмації та Ілліріку. За ці успіхи отримав тріумф. Після цього згадок про нього немає.

Родина

Дружина — Ларція.

Діти:

Примітки

  1. P 478 // Prosopographia Imperii Romani
  2. Крім того, що батько і син були повними тезками, про батька більше нічого не відомо.

Джерела

  • Ronald Syme, The Roman Revolution, Oxford University Press 1939, p. 435; Ronald Syme, The Augustan Aristocracy, Oxford University Press 1989, p. 340 (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.